П’ять трендів ринку праці, на які варто звернути увагу в 2023 році

Проведена кампанія «4-дненного робочого тижня» (4 Day Week Campaign), яка є пілотною схемою для організацій у Великій Британії, свідчить, що роботодавці не фіксують втрати продуктивності, але отримують величезні вигоди з точки зору утримання персоналу та їхнього благополуччя.

За словами Лінди Граттон (Lynda Gratton), експертки з питань майбутнього роботи та авторки нової книги «Redesigning Work», чотириденний робочий тиждень — це лише один із трендів, які ми можемо спостерігати в найближчі місяці, в рамках більш широкого тренду щодо більшої гнучкості з плином часу. Вона висвітлює деякі тренди ринку праці і пропонує звернути на них увагу в 2023 році.

1. Чотириденний робочий тиждень або більша гнучкість

Якщо поглянути на історичні тренди, то ми знаємо, що тривалість робочого дня зменшилася, в першу чергу, завдяки технологіям. Технології беруть на себе багато роботи, яку раніше виконувала людина — їй потрібно виконувати менше роботи, оскільки вона розподілена по всьому населенню, тому робочий час скорочується.

Причина, чому я думаю, що чотириденний робочий тиждень може залишитися, насправді не через технології, а через соціальні тренди. Зокрема, через те, що багато батьків зараз мають два джерела доходу. Коли ви маєте два доходи, працювати 10 днів із 14-ти дуже, дуже важко, з дуже малою кількістю вихідних. Тому я гадаю, що це буде реальним тиском.

Я вже бачу все більше людей, які кажуть: «Я хочу працювати чотири дні на тиждень, п’ять днів — це занадто багато. У мене не вистачає часу, щоб робити все, що мені потрібно робити в плані адміністрування, виховання дітей, догляду за літніми батьками». Я думаю, що це досить негуманно, коли пара працює п’ять днів на тиждень. Я розумію, наскільки це виснажливо і втомлює. Тому я вірю, що буде поштовх для цього.

Але я думаю, що питання часу також вийде на порядок денний. На початку пандемії я написала статтю для Harvard Business Review і сказала, що є два елементи гнучкості. Один із них — це місце, а другий — час. Я вважаю, що ми вже достатньо вивчили питання місця. Але зараз ми також вивчаємо, чи можемо ми бути більш гнучкими щодо часу.

2. Більше людей приєднується до ринку праці

Багато чого відбувається з інфляцією, з вартістю життя і так далі. Досить важко передбачити ринок праці і що люди будуть робити, але, безумовно, те, що ми знаємо — і я пам’ятаю це, тому що я пережила останній інфляційний період в Європі — це те, що в часи, коли люди турбуються про свої доходи і свої заощадження, вони набагато більш схильні до роботи. Тому ми можемо очікувати, що кількість людей, які працюють, буде збільшуватися. Правда в тому, що в більшості країн ми вже маємо дуже високі рівні трудової участі.

3. Баланс сил знову зміщується у війні за таланти

Я спілкувалася з вищими посадовими особами, які кажуть: склалося враження, що у балансі сил між працівником і роботодавцем працівник має більше. Вони бачать, що деякі з їхніх найталановитіших людей йдуть. Я думаю, що баланс знову зміститься, оскільки ситуація ще більше загостриться, і люди будуть хвилюватися, що втратять роботу — вони будуть менш схильні до переїзду. Ви вже чуєте, як деякі керівники кажуть: «Ми хочемо повернутися до того, як було раніше, ми не хочемо ніякої гнучкості».

4. Люди хочуть більше автономії

Більшість людей хочуть йти на роботу і відчувати: «я дізнався щось про світ, про себе, про роботу»; і вони хочуть автономії. Коли компанія пропонує гнучкість, людина отримує автономію: я маю певний вибір. Наприклад, я можу побачити виступ своїх дітей на вертепі. Це багато чого варте. І, звичайно, цікава річ про час — він має різні цінності. Цінність можливості побачити вертеп своєї дитини набагато більша, ніж цінність двох годин часу, на які ви нічого не запланували.

Є досить багато речей, які, на мою думку, будуть дійсно важливими для роботи. Повертаючись до питання, що людям потрібна автономія, — їм потрібен вибір щодо того, як, коли і де вони працюють.

5. Повернення до офісу заради дружніх стосунків

Виявляється, причина того, що багато хто з нас повертається в офіс, полягає в тому, що у нас є друг на роботі. Я нещодавно провела цілий день у Лондонській бізнес-школі, і я просто ходила і розмовляла з усіма своїми друзями, і це було абсолютно прекрасно. Чи хочу я робити це щодня? Ні, не хочу, тому що я письменниця, і мені подобається писати вдома. Але дружба — це те, що ми дійсно любимо.

Виклик для генерального директора полягає в тому, щоб побудувати роботу навколо цього. Так би мовити, коли ви в офісі, у вас буде можливість поспілкуватися один з одним і, можливо, поговорити про важливі речі, посміятися або пообідати разом. А коли ви вдома, ми очікуємо, що ви будете більш сконцентровані на роботі. Такий наратив дуже важливий, і його досі бракує. Я все ще відчуваю, що цей меседж ще не досяг мети.

Ілюстрація: gettyimages.com