Формування особистісних навичок не входить до компетенції бізнес-шкіл

Програми МВА пропонують своїм студентам лише абсолютний мінімум управлінських навичок, та й то, якщо дуже поталанить. Використовуючи дані опитування понад 8600 менеджерів, 373 бізнес-шкіл та 118 деканів і директорів програм, було виявлено, що програми МВА слабко справляються із аспектами управління персоналом та прийняття рішень, які ми звикли відносити до особистісних навичок.

Роберт Рабін (Robert Rubin) та Ерік Дідорф (Erich Dierdorff), професори DePaul University's Kellstadt Graduate School of Business у Чикаго представили дані опитування керівників із 52 галузей, які ідентифікували найважливіші навички, що повинні бути притаманні менеджерові. Рабін і Дідорф об'єднали результати у шість основних сфер управління — людський капітал, логістика і технології, процес прийняття рішень, адміністрація і контроль, стратегія та інновації, і зовнішнє оточення. Саме процес прийняття рішень та людський капітал виявилися найважливішими аспектами управління для керівників бізнесу.

Дослідники брали до уваги основні курси 373 бізнес-шкіл та порівнювали їх із важливими для менеджерів аспектами управління. Так, якщо прийняття рішень займає першу сходинку менеджерського "хіт-параду", то для бізнес-шкіл воно лише п'яте за важливістю (із шести позицій). І навпаки, бізнес-школи приділяють величезну увагу адміністративному управлінню та контролю, тоді як для менеджерів цей аспект знаходиться на п'ятому за важливістю місці.

Чому виникає така суттєва різниця між вподобаннями бізнес-шкіл та потребами компаній? Вочевидь однією із причин є той факт, що школи намагаються прислухатися до побажань своїх студентів, а студентам не завжди подобається працювати над особистісними навичками, тому вони й змушують школи скоротити такі курси. "Це ще раз змушує замислитися над твердженням, що, можливо, клієнт не завжди правий", — говорить Дідорф.

Критика бізнес-шкіл — явище зовсім не нове. Один із традиційних критиків, Генрі Мінцберг (Henry Mintzberg), професор з менеджменту у McGill University, стверджує, що проблема бізнес-шкіл часто полягає не у неправильності їхніх навчальних програм, а радше в тому, що вони пропускають через свої двері занадто багато молодих і не підготованих до реальної роботи студентів.

І хоча критики можуть назвати дослідження Рабіна та Дідорфа ще однією публікацією про те, як бізнес-школи не задовольняють потреб роботодавців, все ж їхні знахідки пропонують достатньо новітніх методів та можливих рішень проблеми.

За матеріалами "B-Schools Soft on 'Soft Skills'", Business Week.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.