Як провести ретроспективний аналіз проекту eLearning

Завершуючи черговий навчальний проект, компанії далеко не завжди знаходять час на те, щоб оцінити, що вийшло вдало, а що ні. «Нехтуючи цим процесом, ви упускаєте можливість вчитись на помилках, які було зроблено», — нагадує нам Тім Слейд (Tim Slade), консультант, автор програм електронного навчання та співавтор кількох книг з серії «E-Learning Uncovered» («Секрети E-Learning»).

Мета ретроспективного аналізу вкрай проста — допомогти оцінити результативність програми та вдосконалити її майбутні версії. Для цього потрібно відповісти на наступні запитання:

• Чого ми хотіли досягти?
• Чого вдалося реально досягти?
• Що спрацювало дуже добре, а що ні?
• Що ми зробимо інакше наступного разу?

Ось три базові кроки, які слід вчинити, проводячи ретроспективний аналіз.

Здійсніть огляд реалізації ініціативи

Розпочніть з аналізу процесу виконання проекту. Швидше за все, не кожний член вашої команди знає всі деталі ініціативи. Тому стисло розкажіть про її цілі, бюджет, графік впровадження, цільову аудиторію, обмеження тощо. Ваше завдання на цьому етапі — викласти всю історію проекту (від моменту створення задуму до завершення його втілення).

Бажано знайти час на те, щоб продивитись матеріали курсу та детально зупинитись на досягнутих результатах. Це дасть учасникам групи додаткову контекстуальну інформацію стосовно того, що фактично було зроблено. Розкажіть про значущі рішення, котрі приймали (стосовно цілей курсу, визначення контенту, візуального дизайну і т.п.), про проблеми, які довелось долати, а також про всі принципово нові елементи, котрі ви намагалися інкорпорувати в програму.

Оговоріть що спрацювало, а що ні

Далі ви переходите до обговорення — що вийшло добре, а що не так, як очікувалось. Пам’ятайте: мета ретроспективного аналізу — зробити висновки з того, що було зроблено, та вдосконалити процес розробки програм. Отже, скористайтеся з шансу провести відкриту та чесну розмову про проект, тих хто брав участь у його розробці й реалізації, та реально досягнуті результати.

Спочатку краще відзначити всі позитивні моменти проекту, згадати про успіхи та досягнення його розробників і тільки після цього переходити до обговорення недоліків. Ось запитання, котрі допоможуть вам об’єктивно та критично оцінити ініціативу.

• Чи вийшов процес розробки проекту поза межі запланованих часових рамок? Якщо так, що спричинило затримку та як цього можна уникнути наступного разу?
• Чи виникали у вас певні проблеми чи складнощі в процесі взаємодії зі спеціалістами з певних питань? Якщо так, що ви можете зробити, аби покращити такі стосунки в майбутньому?
• Чи мало місце неконтрольоване розширення масштабу проекту (наприклад, спонтанно модифікувались його цілі, додавались нові завдання, що тягнуло за собою нові й нові зміни)? Якщо так, що необхідно врахувати, аби тримати вже визначений зміст проекту під контролем?

Можливо, надавати чесні відповіді на зазначені вище запитання буде не дуже комфортно, але це необхідно для підвищення майбутньої продуктивності — як вашої, так і індивідів, що працюють із вами.

Визначте, що потрібно покращити у майбутньому

На цьому етапі ви мусите продумати — які конкретні кроки слід вчинити, щоб в майбутньому вдосконалити процес розробки навчальної ініціативи. Інколи не зовсім зрозуміло, як виправити недоліки, які ви, ймовірно, виявили. Проте ваша ціль полягає не в тому, аби знайти абсолютно правильне рішення та с першої спроби виправити ситуацію. Швидше, ваше завдання — це експериментувати з невеликими змінами та модифікаціями, а під час наступного ретроспективного аналізу провести оцінювання, яких зрушень вдалося досягти. Так, проходячи ітерацію за ітерацією, ви наближатиметеся до бажаного ідеалу.

За матеріалами "How to Conduct an eLearning Project Retrospective".

Ілюстрація: Depositphotos.com