Авторка «Суперхабів» Сандра Навіді є «своєю» в колах світової фінансової еліти, проте завдяки деяким обставинам її погляд залишається відстороненим. Однорідність вузького кола людей, які ухвалюють чільні фінансові рішення світового масштабу, є однією з серйозних проблем, які вона порушує у цій книжці.
Інколи цей текст може нагадувати статтю у гламурному журналі, інколи — серйозне академічне дослідження, і в цьому також унікальність «Суперхабів»: приватні, яскраво описані спостереження за лаштунками найважливіших світових подій і зустрічей найвищого рівня, поєднано з педантичним дослідницьким підходом.
Сандра Навіді застосовує науку про мережі, щоби доступно пояснити надзвичайно складні взаємозв’язки між людьми, від яких залежить фінансове майбутнє кожного з нас.
1. Особи, як ухвалюють рішення, впливають на динаміку системи своїми діями, однак у них немає контролю над самою системою. Жодна особа не може змінити ціну товарів чи коливання глобальної економіки. Проте їхні взаємозв’язки і взаємодії спричиняють широкомасштабні наслідки. Скажімо, в осіб, які управляють найбільшими фінансовими організаціями, величезна мережева могутність. У той самий час вони є суб’єктами системних сил і правил-регуляторів. По суті, «гра» у фінанси має правила, що впливають на те, як вони грають. Своєю чергою, спосіб, в який вони грають, впливає на правила і природу самої гри.
2. За оцінками, приблизно 8% світового багатства, або 7,5 трильйона доларів, заховано в офшорних зонах, із них 6 трильйонів доларів не оподатковували. Приховане багатство робить ще потворнішою картину нерівності, яка, враховуючи це, напевно є ще більшою.
3. Стосунки між приватним і державним секторами закріплені феноменом посадової ротації, згідно з яким гравці коливаються між двома світами. За сприятливих часів особисті стосунки між фінансовими суперхабами ведуть до дедалі більшої кількості транзакцій у сприятливому регуляторному середовищі. Під час фінансової кризи ці стосунки часто перехиляють шальки терезів чи то в бік успіху, а чи невдачі певної організації.
4. Можливо, колишня дружина Ілона Маска, Джастін, найліпше сформулювала, сказавши, що «надзвичайна особистість породжує надзвичайний успіх». І головну ознаку такої особистості, за словами Джастін, можна підсумувати двома словами: бути одержимим.
5. Найнадійнішою стратегією досягнення доступу та впливу в мережі є ініціювання її створення. Якщо ваша нова мережа поєднає гроші з політикою, вона буде потужнішою. Це сталося, коли кілька впливових ділків Уолл-стрит підтримали маловідомого сенатора з Чикаґо на ім’я Барак Обама.
6. Кожна мережа — хай то буде всесвіт, організм чи фінансова мережа — має природну схильність до розширення. Розширення мереж не слідують нормальному розподілу; вузли вважають за ліпше приєднуватися до інших вузлів, у яких уже більше зв’язків, позаяк що більше з’єднань у вузла, то вищі його шанси на виживання. Тому вигідно бути з’єднаним із сильнішим, здоровішим, стійкішим вузлом. У результаті, кілька вузлів, так званих хабів, притягують диспропорційну кількість зв’язків і стають центром з’єднання.
7. У фінансових мережах найвагоміший результат доступу до могутніх людей — це доступ до мережевих валют, які вони контролюють: інформації, фінансового капіталу та можливостей.
8. Гроші, як засіб обміну та збереження вартості, демонструють типові властивості мережі. До прикладу, паперова валюта подорожує за зразком і зі швидкістю, схожими на вірусні. Коли грошовий потік припиняється, економіка зупиняється, фінансові системи заморожуються, а ринки стають схильними до колапсу, як стало очевидним під час кризи.
9. Ніде закони науки про мережі не є такими очевидними, як у географії. Суперхаби, як правило, схильні скупчуватися довкола один одного. Як зграя птахів, титани фінансів стікаються в одному напрямку і залишаються в безпосередній близькості. Вони мешкають у найдорожчих районах, у таких величезних будинках, що ті заслуговують на власні поштові індекси. Проживання в тих самих районах і навіть у тих самих будівлях забезпечує відчуття причетності, і, тримаючись людей свого класу, вони де-факто виключають інших.
10. Усі мережі — це системи комунікації, які підживлює інформація. Сама еволюція — це безперервний обмін інформацією між організмами всередині їхніх мереж. Як вирішальний каталізатор наших думок і дій, інформація має величезну мережеву потужність, оскільки її рух поєднує ланки та вузли, які творять мережу та зумовлюють її роботу.
