Bill Emmott: тенденції та зміни
Bill Emmott — людина, яка сама себе називає "параноїдальним оптимістом", з особливим авторитетом та натхненням говорить про бізнес та економіку. Emmott звертає свій погляд до минулого, щоб краще зрозуміти глобальні сучасні та майбутні тенденції. "Ми шукаємо способів заглянути в майбутнє, але всі вони не можуть нам чітко показати, що насправді трапиться", — пояснює Bill. Ми не можемо передбачувати майбутнього, але можемо визначати тенденції і досліджувати приклади, щоб своєчасно приймати правильні рішення. Ми можемо бути готовими до ймовірних наслідків економічних подій та політичних змін.
Поєднуючи вивчення основних подій та економічних циклів XX-го століття, аналізуючи наявні політичні фактори ризику, зростання продуктивності та зміну економіки, Bill Emmott говорить про шість основних тенденцій у сучасному світі:
- Глобалізація як всесвітній стабілізатор.
- Американське лідерство буде збалансоване багатьма іншими країнами.
- Регіони Азії набудуть нової сили. І це буде не лише Китай.
- Політичний ризик може стати величезною перешкодою.
- Технологічні новації продовжуватимуть набувати все більшого значення для конкурентноздатності та високих стандартів життя.
- Проблеми навколишнього середовища можуть спричинити антикапіталістичний та націоналістичний рух.
Проте, Bill Emmott стверджує, що він є оптимістом щодо майбутнього. В даному інтерв'ю обговорюються всі ці визначальні для сучасного бізнесу тенденції.
З.: Глобалізація позбавляє торгівлю будь-яких рамок. Багато людей побоюються ускладнень, які можуть виникнути через це. Попри те, Ви вважаєте, що глобалізація є стабілізатором. Що Ви маєте на увазі і які ускладнення можливі для "американського способу життя?"
В.: Америка виступає адвокатом глобалізації ще з 1945 р. і отримала за рахунок цього безліч переваг: розширення торгівлі, збільшення інвестицій і т. д. Зараз той самий феномен може спричинитися до розвитку таких країн як Індія та Китай. Ось що означає глобалізація: це тріумф американських ідеалів та доказ привабливості американського способу життя. Як і всі економічні зміни, такі тенденції можуть стати проблемою для певних галузей. Але тут немає нічого нового. США також це пережили.
З.: Історія показує, що деякі політично і економічно розвинуті країни були скинуті з їх лідерських позицій країнами, які тільки почали розвиватися. США починають відчувати певний тиск з боку Китаю, і можна припустити, що колись Китай відчує його від Індії. Чи дійсно так воно і є?
В.: Мабуть трохи зарано говорити про це. Розвиток економіки Китаю і тиск на США є насправді аналогією до Японії в середині 1960-х. Щодо Індії, то про будь-який тиск з її боку можна буде говорити не раніше, ніж через кілька десятків років.
Все, що можна сказати про раптовий економічний зріст таких країн як Китай або Індія — що вони продукують більш відповідну до сучасності економіку, а значить продукуватимуть і здорову політичну владу. Це означає, що світ стане більш збалансованим, а не що з'явиться новий гегемон.
З.: Ви визначили історичну важливість світового лідера для збалансування політичної нестабільності та встановлення економічних правил і стандартів. Ще у 2000-му році роль Америки як лідера була очевидною, чи можна сказати, що у 2006-му вона опинилася під питанням. Чи це означає, що баланс порушено? Чи досі одноосібний лідер потрібен світові?
В.: Ні, я не вважаю, що історичний баланс було порушено. Америка знала такі самі періоди економічної слабкості у 1970-х та 1980-х. Те, що ми зараз можемо спостерігати, відбувалося ще у 1950-х між США та західною Європою і Японією. Сьогодні те саме відбувається між цїєю трійкою та Китаєм, Індією, Бразилією та іншими країнами, які швидко розвиваються. Іншими словами — довгий час існував однополюсний світ. Тепер же влада розповсюджується більш широко — але це відбувається не через ослаблення Америки, а через зростання багатства інших. Це призведе до утворення дещо іншого, багатостороннього світу.
З.: Звертаючись до проблеми старіння населення країн з індустріальною економікою, збільшення кількості ожирінь, яким чином зможуть компанії виходити із ситуації надмірних витрат на охорону здоров'я? Чи це означає, що країни з індустріальною економікою приречені ставати дедалі менш конкурентноздатними через надмірні витрати коштів?
В.: У Китаю також є проблема старіння та ожиріння населення. Ці проблеми не є властивими лише для країн з індустріальною економікою. Це означає, що роботодавці витрачатимуть на охорону здоров'я рівно стільки коштів, скільки вони матимуть змогу повернути від своїх працівників. Скільки тратити на здоров'я, залежатиме від індивідуального вибору, а не від корпоративного обов'язку.
З.: Enron, Refco, WorldCom та ін. — чи можливо для бізнесу бути саморегульованим, чи все-таки потрібен нагляд з боку держави? Які переваги Ви бачите у зростаючих потребах регулювання, які ми сьогодні бачимо в бізнесі?
В.: Державний нагляд є настільки ж очевидно необхідним для бізнесу, як і для будь-якої іншої сфери життя. Проблема виникає лише тоді, коли держава намагається занадто глибоко втручатися у справи компаній.
З.: Прозорість та доступність інформації продовжує зростати і впливати на традиційні канали, такі як телебачення, газети, журнали. Ця тенденція призводить до дедалі ширшого використання Інтернету, особливо блогів, як інструменту бізнес-комунікації. Які Ваші думки щодо цього феномену і яким Ви бачите майбутнє Інтернету в бізнесі?
В.: Блоги — це надзвичайно потужний феномен. Можливість висловити свою думку і зрозуміти думки інших, обмінятися ідеями зі спеціалістами дуже приваблює людей. Це дає можливість перевернути традиційний погляд на журналістику, оскільки це один з найпростіших і найоб'єктивніших способів розповсюдження інформації. Це дуже позитивна річ.
Ярослав Федорак, за матеріалами BetterManagement.com.
|
