Обрі Деніелс про уникнення вбивчих для результативності помилок

Обрі Деніелс (Aubrey Daniels) є автором кількох книг на тему управління персоналом та результативністю. Одна з останніх його праць — "Біда! 13 управлінських практик, які марно тратять час та гроші (і як цьому зарадити)" (OOPS! 13 Management Practices That Waste Time & Money (and what to do instead)).

В інтерв'ю, яке наведене нижче, Обрі пояснює, чому деякі управлінські практики шкодять компанії і яким чином можна це виправити.

Обрі Деніелс (Aubrey Daniels)

В.: Якщо Ви маєте на увазі, чи стали компанії керувати людьми більш ефективно, то я так не думаю. Сучасні системи, процеси та принципи управління практично не змінилися за останнє десятиліття і вони залишаються настільки ж неефективними, як завжди. На мою думку, менеджери знову і знову повторюють свої традиційні помилки.

З.: Що повинно змінитися?

В.: Менеджерам та лідерам компаній потрібно навчитися розуміти людську поведінку як науку. Більшість із них роками навчаються аналізувати балансові звіти, але фактично нічого не знають (і не намагаються дізнатися) про психологію поведінки.

З.: Про яку саме науку поведінки йдеться і чому управлінці до сих пір не почали її вивчати?

В.: Це не трапилося до сих пір, тому що більшість менеджерів не розуміють важливість та впливовість даного інструменту. Навіть найвідоміші програми МВА не звертають достатньої уваги на поведінкові аспекти управління, побіжно згадуючи лише про когнітивну психологію.

З.: То про які ж "втрачені" аспекти поведінкової науки йдеться?

В.: Більшість менеджерів не розуміють, яким чином обставини впливають на формування поведінки. Популярні видання зробили позитивний менеджмент настільки попсовим явищем, що сьогодні середньостатистичний керівник вважає, що варто лише посміхатися, здороватися з людьми та час від часу хвалити їх за виконану роботу для того, щоб створити в колективі хорошу атмосферу. І вони наївно сподіваються, що люди повірять у серйозність їхніх дій.

Я не заперечую того факту, що управлінці повинні бути позитивно налаштованими. Більше того, я дійсно вважаю, що позитивний настрій лежить в основі будь-якого зростання. Але при цьому дуже важливо розуміти, що такі "позитивні" дії мають найбільшу ефективність у конкретні моменти. Тобто надзвичайно велике значення має час.

Повторюваність — це ще один надзвичайно важливий фактор. Деякі менеджери вважають, що можна створити програму "працівник місяця" і забути про проблеми з мотивацією.

Суть же полягає в тому, що кожна людина має свої власні мотиваційні фактори і реагує на різні стимули. Компаніям потрібні стратегії, які здатні допомогти управляти великою кількістю людей, і при цьому не втрачати персональний підхід до кожного.

На жаль, більшість управлінців навіть не намагаються це зробити. Вони мислять так: "Я не можу знати все про всіх" — і тому дотримуються традиційного масового стилю управління.

З.: Одна із 13 управлінських помилок, про яку Ви згадуєте в книзі, — це видавання щорічних бонусів? Чому бонуси — це помилка?

В.: Самі по собі бонуси — це дуже добре. Проблема в тому, яким чином керівники видають бонуси.

Скажімо, у вашій компанії на однаковій посаді працює 10 людей і наприкінці року ви видаєте всім їм бонус $1000. Давайте зразу визнаємо, що ідеальних умов не буває, і як мінімум один із ваших 10-ти працівників не досягнув поставлених результатів. Видавши однаковий бонус всім, ви, по суті, показали іншим 9-ти працівникам, що цінуєте їх точнісінько так само, як і цього неефективного співробітника. Тобто — безслівно дали їм стимул працювати так само.

Управлінцям потрібно створити систему, в якій кожна людина знатиме, наскільки ефективно вона працює, і отримуватиме винагороду відповідно до своїх результатів. Якщо ваша політика передбачає видавання річних бонусів, потурбуйтесь про те, щоб люди отримували їх за заслуги, а не тому, що "так повелося".

З.: Якби Ви могли дати менеджерам всього одну пораду щодо управління людьми, що це була б за порада?

В.: Я сказав би — намагайтесь помічати досягнення своїх людей кожного дня, і зробіть так, щоб інші люди також їх помічали. Але, в першу чергу, щоб самі працівники бачили і відчували, що вони роблять надзвичайно важливу для компанії роботу.

За матеріалами "Aubrey Daniels on Avoiding Performance-Killing Mistakes", Management Consulting News.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.