Китай та світ, яким він буде завтра

Лінда Юе (Linda Yueh), професор Лондонської бізнес-школи, яка також займається міжнародною корпоративною юридичною практикою у Нью-Йорку, Пекіні та Гонгконгу, у травні 2010-го року видала книгу "Економіка Китаю" (The Economy of China). В інтерв'ю, яке наведене нижче, вона відповідає на запитання про розвиток Китаю та вплив, який мали на цей процес різноманітні події.

Лінда Юе (Linda Yueh)

В.: "Економіка Китаю" — це по суті історія Китаю та його економічного розвитку, починаючи з 1979-го року — тобто з того моменту, коли Китай почав дійсно впливати на глобальну економіку. Його вражаюче економічне зростання почалося із буття однією із найбідніших країн. Очевидно, що однією з причин став перехід від центрального планування до економіки, яка орієнтується на ринок.

Моєю метою було пояснити економічне зростання Китаю, наголошуючи на важливості інституційних реформ та трансформаційних процесців у цій країні.

З.: Ви говорите про інституційні реформи. Яким чином вони здійснювалися: формально чи неформально?

В.: Більшість інституційних змін були здебільшого неформальними. Китайці змогли здійснювати скажімо, сільськогосподарську діяльність без необхідності приватизації. Це не був приклад інституційної трансформації, яку можна спостерігати у багатьох перехідних економіках. У Китаю зміни були поступовами.

Якщо проаналізувати, які реформи на сьогодні потрібні Китаю — то йдеться в першу чергу про стабілізацію економіки, більш формальні інституційні зміни тощо.

З.: Наскільки несподіваним було те, що трансформація у Китаю була неформальною?

В.: Це дійсно було доволі несподівано, оскільки всі вважали, що зміни у такій великій країні як Китай можуть бути виключно централізованими і можуть відбуватися тільки під впливом потужного керівництва. Втім, Китай довів, що при введенні гнучкого і м'якого режиму, він цілком може продемонструвати і демонструє орієнтацію на ринок та ринкове регулювання.

Китайська влада дозволила ринку розвинутися — і цього було достатньо, щоб активно почало розвиватися підприємництво та цілі нові галузі і ринки.

З.: Ви вважаєте, що Китаю для розвитку необхідні правила західного типу?

В.: Безперечно. Тому що одним зі стереотипів, які стосуються Китаю, є те, що тут не діє верховенство закону, а тому неможливо створити стабільний ринок.

З.: Чи буде зростання Китаю продовжуватися? І якщо так, то як довго це відбуватиметься?

В.: Китай зіткнувся з багатьма викликами. Але він повинен продовжувати рухатися в бік відкритого ринку, керуючись чітко визначиними формальними принципами та правилами. Це надзвичайно важливо для глобально інтегрованої економіки. І якщо йому вдасться зробити це — тоді він отримає потенціал для трансформації, для можливості стати однією з найбільш розвинутих країн у світі.

З.: Говорячи про Китай, люди часто порівнюють його з Індією та Росією — двома іншими великими країнами, які також переживають значні зміни. Чи мають підстави такі порівняння?

В.: Порівняння з Росією цікаве, оскільки йдеться про заміну комунізму капіталізмом. Коли у 1989-му році комунізм в Росії втратив свої позиції — він дуже швидко був замінений приватизацією практично всіх сфер, якими раніше володіла держава. Натомість, зміни в Китаю були повільнішими, більш неформальними і почалися на десятиліття раніше.

Подібність же до Індії полягає тільки в тому — що Індія, як і Китай — це дуже велика країна з більше, ніж мільярдом наслененя.

З.: Як Ви оцінюєте майбутнє Китаю?

В.: Оптимістично, але з застереженнями. Це тому, що я не можу не бачити чимало доволі значних ризиків. Адже більшість змін у Китаю відбувалися у дуже складних умовах та в контексті державної власності, зі значною кількістю обмежень та регулювань вільного ринку — починаючи від роботи банків і закінчуючи управлінням бізнес-циклів та здатністю задовольняти очікування іноземних інвесторів.

Всі ці фактори дають деякі підстави для того, щоб турбуватися. Отже, на мою думку, у Китаю прекрасний фундамент для подальшого зростання, але є і значна кількість викликів, з якими йому доведеться зіткнутися на цьому шляху.

За матеріалами "China and the world of tomorrow", management-issues.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.