Знання та навички — валюта «експертної економіки»
Келлі Палмер — директор з навчання в Degreed, компанії, що пропонує платформу для корпоративного та індивідуального навчання. Раніше вона займала аналогічні посади в LinkedIn та Yahoo.
Що підштовхнуло до написання «The Expertise Economy»?
Зараз відбувається глибинна зміна парадигми у світі роботи та навчання. Суть цього полягає в трьох речах: прискоренні, автоматизації та диджиталізації. Темпи трансформації є швидшими, ніж будь-коли раніше. Новітні технології в різні способи змушують нас змінювати сприйняття роботи.
Який спосіб навчання Ви вважаєте найдієвішим?
Я зрозуміла, що багато з того, що робиться в сфері корпоративного навчання, застаріло та не дає бажаних результатів. Модель аудиторного навчання, коли людей намагаються чогось навчити на лекціях у надії, що вони використовуватимуть ці знання в роботі, не працює. Найкраще співробітники навчаються безпосередньо в процесі роботи, коли їх щось по-справжньому цікавить. По-великому рахунку немає жодного значення, яка методика застосовується або якого типу фахівці проводять навчання.
Які навички набувають більшої значущості зараз, коли поширюються технології машинного навчання та штучного інтелекту (AI)?
Ми мусимо осмислити — як еволюціонуватимемо як люди у світі технології та AI. Роботи та технологічні інструменти вже виконують деяку споконвічно людську працю. Отже, повстає питання: яким є наше місце в цій моделі? Прерогативою людини залишаються три надзвичайно важливі вміння, а саме — розв’язання проблем, критичне мислення та емоційний інтелект. У наших силах продовжувати генерувати додаткову цінність, спираючись на ці суто людські властивості. Ще одна дуже важлива навичка — гнучкість у навчанні. Йдеться про здатність безупинно освоювати нові вміння. Попит на ринку праці на тих, хто встигатиме за новими вимогами й швидко набуватиме потрібні навички, буде дуже високий.
А як еволюціонує культура організаційного навчання?
![]() » Докладніше на Amazon |
Як, на Вашу думку, компаніям найкраще підходити до визначення набору потрібних навичок?
Протягом останніх десятиріч компанії фокусуються на навчальних програмах з певних тем, онлайн-модулях або базових тренінгах. Керівникам просто показують перелік курсів, які пройшли співробітники. Але від показників участі дуже мало користі, бо вони не дають інформації про те, чого навчилися люди або що вони можуть робити, які навички освоюють або які вже мають.
64% CEO усвідомлюють: у наступні п’ять років 25% їхніх працівників мусять вдосконалити свої вміння чи навіть змінювати фах, бо інакше бізнесу буде важко втриматися на ринку. Які навички потрібні компанії? Які навички вона має? Які навички потрібні співробітникам, аби продовжувати працювати в організації? Ми можемо використати дані та аналітику, щоб побачити, які знання мають працівники і які знання їм потрібні, а також зрозуміти — чого вони навчалися в різні способи впродовж своєї кар’єри. Але цього недостатньо — ще потрібно пов’язати таку інформацію з реаліями повсякденної діяльності. Лише постійно розмовляючи з людьми про те, які вміння вони освоюють для поточної роботи та подальшої кар’єри, можна отримати глибоке уявлення про справжній стан справ. Проведення таких бесід є одним із першочергових обов’язків CEO та інших керівників.
Яку роль можуть відіграти університети в підготовці персоналу майбутнього?
Одна із проблем полягає в тому, що студенти навчаються чотири роки в університеті, а потім більшість працедавців з’ясовують, що вони не мають потрібних вмінь. В основному університети не готують студентів для виконання конкретної роботи, а швидше дають їм основу для подальшого набуття професійних знань. У підсумку компанії беруть на себе більший тягар, допомагаючи співробітникам освоювати знання, потрібні для ефективного виконання своєї роботи. Але університети можуть об’єднатися з компаніями та спільно готувати потрібних їм фахівців. Тобто має бути модель, у рамках якої університети, компанії та окремі індивіди працювали б разом.
Підтримуючи контакт зі своїми випускниками, університети знатимуть — яку роботу ті виконують та які знання їм потрібні при проходженні кар’єрного шляху. А компанії можуть взяти на себе ініціативу, допомагаючи гравцям освітньої галузі, оволодівати новими технологіями. Університетам варто формувати партнерства з компаніями ще й для того, щоб зрозуміти — які технологічні нововведення з’являються в робочому середовищі. В міру того як компанії впроваджуватимуть новітні технології, нові мови програмування та штучний інтелект, вони можуть співпрацювати з академічними закладами, допомагаючи готувати студентів для майбутньої роботи. І таке партнерство принесе величезну користь всім сторонам.
За матеріалами "Skills Are the Currency of “The Expertise Economy”", Chief Learning Officer.
