Що необхідно, щоб стати лідером?

>> читати російською
>> читати англійською

У відповідь на запитання про те, що таке ідеальний лідер, багато хто називає наступні характеристики: інтелект, твердість, рішучість і бачення майбутнього. Найчастіше поза цим списком залишаються інші, більш м'які й особисті характеристики. Однак проведені недавно дослідження показують, що вони також є істотними. Хоча певні аналітичні і технічні навички і є тим мінімумом, що визначає успіх, те, що іменується «емоційним інтелектом», можливо, є ключовим чинником, що відрізняє тих, хто досягає видатних успіхів у роботі, від тих, хто лише ледь утримується на посаді. Наприклад, проведене в 1996 році дослідження в межах однієї всесвітньо відомої компанії, яка виробляє харчові продукти і напої, показало, що там, де менеджери вищої ланки мали певну критичну масу емоційного інтелекту, відповідні підрозділи компанії перевиконали бюджетні показники надходжень від реалізації на 20%, а ті підрозділи, керівники яких не мали такої критичної маси, недовиконали план майже на такий самий відсоток.

Ідея в роботі

Емоційний інтелект складається з п'ятьох елементів: самосвідомості, самоконтролю, мотивації, уміння ставити себе на місце іншого і навичок роботи з людьми. Усі п'ять характеристик звучать привабливо практично для кожної людини. Однак організації найчастіше відбивають у своїх співробітників бажання розвивати ці риси.

Навички управління собою

1. Самосвідомість. Емоційний інтелект починається саме з цієї характеристики. Люди з високим ступенем самосвідомості знають про свої слабкості і не соромляться говорити про них. Наприклад, той, хто усвідомить, що в умовах жорстких тимчасових рамок він виконує свою роботу слабко, буде намагатися ретельно планувати свій робочий час і буде охоче ділитися зі своїми колегами тим, чому саме він це робить. У пошуку потенційних лідерів багато керівників найчастіше помиляються, приймаючи таку добродушність за особисту слабкість.
2. Самоконтроль. Ця характеристика є похідною від самосвідомості, однак розвивається в іншому напрямку. Люди, яким притаманна ця риса, здатні управляти своїми імпульсами, а найчастіше навіть і направляти їх у корисне русло.
3. Мотивація. Прагнення досягти чого-небудь заради поставленої мети, а не просто здатність реагувати на ті чи інші види заохочень, запропоновані компанією, є таким видом мотивації, який є істотно необхідним лідеру.

Уміння зважати на становище інших людей

4. Уміння ставити себе на місце інших людей. На додаток до навичок управління собою емоційний інтелект вимагає наявності механізму взаємодії з іншими людьми. Такий механізм починається з уміння ставити себе на місце іншого, тобто враховувати в процесі прийняття рішень почуття інших людей, на відміну від прийняття на себе вирішення проблем усіх оточуючих. Приклад: уявімо собі керівників двох підрозділів однієї компанії, які змушені звільняти людей. Один з керівників вимовляє гірку промову, у якій доводить до відома підлеглих, яку саме кількість людей буде звільнено. Другий керівник, не приховуючи поганих новин, бере до уваги тривоги своїх підлеглих. Він обіцяє інформувати підлеглих і поводитися чесно по відношенню до кожного з них. Багато менеджерів утрималися б від такого прояву уваги, якщо, звичайно ж, вони не хотіли б показати, що їм не вистачає твердості характеру. Однак керівник, який проявив твердість, деморалізував своїх талановитих підлеглих, багато хто з яких звільнився з цього підрозділу за власним бажанням.
5. Навички роботи з людьми. Усі попередні характеристики сягають своєї кульмінації саме в цій рисі — умінні налагоджувати взаєморозуміння з іншими, сприяти тому, щоб люди співпрацювали і рухалися в бажаному для вас напрямку. Менеджери, які намагаються поводитися просто по-товариськи, у той час як у них відсутні всі інші складові емоційного інтелекту, швидше за все зазнають невдачі. Навички роботи з людьми, навпаки, є проявами дружніх стосунків з певною метою.

Чи можна підвищити рівень свого емоційного інтелекту? Це абсолютно можливо, однак не за допомогою традиційних програм навчання, спрямованих на ту частику мозку, яка керує нашими раціональними діями. Тривала практика, зворотний зв'язок від колег по роботі, а також і ваш особистий ентузіазм щодо вчинення змін у собі, є істотними у справі виховання в собі справжнього лідера.