Ці технології призведуть до значних змін у продуктивності праці людей, відкриють нові можливості для зростання та нові канали виходу на ринок, а також зроблять нові бізнес-моделі життєздатними, — йдеться у третьому щорічному опитуванні директорів із стратегії Deloitte (Chief Strategy Officer Survey).
Проте дослідження показало, що майже половина опитаних CSO заявили, що їхній компанії не вистачає зрілих навичок, необхідних для використання передових технологій. Ось деякі з названих ключових проблем:
За словами Deloitte, це три критично важливі ролі, у яких CSO мають дуже добрі позиції.
CSO має сильне бажання відігравати більш помітну роль у розробці передової технологічної стратегії своїх організацій. 52% беруть участь у визначенні та реалізації стратегії своїх компаній щодо передових технологій (порівняно з 47% у опитуванні 2021 року), а 88% респондентів хотіли б відігравати ще більш важливу роль у цьому процесі.
Як показало опитування, CSO вважають, що вони можуть вплинути на передові технологічні стратегії своїх організацій у кількох ключових галузях: явний зв’язок технологій і бізнес-стратегії (84%), оцінка та відстеження створення вартості (67%); спрямування та управління інвестиціями (66%), а також визначення пріоритетних варіантів використання (64%).
Дослідження рекомендувало CSO продовжувати гнучко адаптувати свої ролі у відповідь на швидкомінливе середовище COVID-19. Згідно з опитуванням Deloitte, їм слід готуватися до майбутнього, діяти більш амбідекстрально та знаходити баланс між захистом свого основного бізнесу та інвестиціями у довгострокове зростання.
Крім того, 88% CSO заявили, що хочуть відігравати важливішу роль у визначенні стратегії своєї компанії в галузі передових технологій, а 73% CSO згодні з тим, що стратегія цілі є пріоритетом для топ-менеджерів.
Щоб відігравати важливу роль у наданні допомоги своїм організаціям у розвитку їх передових технологічних стратегій та скороченні розриву, Deloitte радить їм:
CSO в цілому з оптимізмом дивляться на можливості зростання своїх організацій, і дослідження показало, що 80% CSO очікують збільшення виручки, прибутку або того й іншого протягом наступних 12 місяців.
Крім того, вони з оптимізмом дивляться на те, як розвиватимуться їхні галузі (64%), як працюватимуть їхні компанії (77%) та їхня власна здатність впливати (81%). У дослідженні наголошується, що з урахуванням проблем останніх двох років не дивно, що CSO зберігають обережність щодо зовнішнього середовища: лише 40% CSO з оптимізмом дивляться у майбутнє світової економіки.
За останні 12 місяців CSO витрачали час на інвестиції та розвиток свого основного бізнесу. На основні пропозиції припадало 66% від загального обсягу інвестицій у 2021 році, але очікується, що їхня частка впаде до 50% через очікуване зростання суміжних та трансформаційних інвестицій у 2022-му.
Опитування також показало, що CSO готові відкрити більше можливостей для зростання, і вони вважають, що частка інвестицій, спрямованих на нові сфери можливостей, зросте з 34% до майже 50% у майбутньому.
Корпоративна ціль стає невід’ємною частиною мандата CSO, і 73% з них погодилися, що ціль є пріоритетом для топ-менеджерів. Згідно з опитуванням, компанії досягають успіхів у визначенні та просуванні своїх стратегій цілі та інтеграції їх із бізнес-стратегією.
Близько 77% CSO згодні з тим, що їхні організації мають чітко визначену стратегію цілі; 77% згодні з тим, що основна увага в їхній стратегії цілі приділяється створенню цінності, а 78% погодилися з тим, що їхня стратегія цілі добре інтегрована з їхньою основною корпоративною стратегією.
Проте, коли йдеться про вимірювання впливу цілеспрямованих зусиль та доведення цінності до стейкхолдерів, є можливості для покращення. Тільки 20% CSO заявили, що вони твердо переконані в тому, що їхні компанії приділяють пріоритетну увагу збору даних, пов’язаних з цілями, та звітності, і лише одна третина респондентів твердо впевнені, що їхні компанії чітко та послідовно формулюють свою стратегію цілі як усередині, так і зовні.
Компанія Monitor Deloitte, стратегічна практика Deloitte Consulting, опитала 230 керівників вищої ланки з 35 країн світу, які представляють організації різного розміру та структури власності у різних галузях.