ІНСАЙТИ | Бізнес-ігри 3 липня 2008 р.

GMC або Ігри менеджерів

Автор: Костянтин Солов'єнко, консультант з менеджменту, бізнес-тренер.

Українські менеджери третій рік поспіль беруть участь у змаганні Global Management Challenge (GMC). Основою GMC є комп'ютерна бізнес-симуляція зі стратегічного менеджменту, яка відображає фінансову модель діяльності компанії-виробника міжнародного масштабу. (Автор має честь належати до команди "Management.com.ua R(L)eaders", яка щойно вийшла в другий тур змагань цього року :)). Що ж так приваблює вітчизняних управлінців у цій грі?

Потреба в грі — одна з первинних. А що крім гри?...

Ч.Н. Аллен (C.N. Alien, [1]) вважав гру однією з первинних потреб людини. Первинною, тобто, уродженою, біогенною, яка притаманна будь-якій людині від народження (на відміну від соціогенних потреб, що набуваються в процесі навчання та соціологізації). Це одна з причин, із-за якої бізнес-тренери чергують теоретичні блоки занять із практичними (див., наприклад, [2]). «Почують — забудуть, побачать — запам'ятаюсь, зроблять — зрозуміють». Гра і є симуляцією, моделлю реальної роботи, вид практики, який може допомогти розвинути корисні навички. До речі, ділові ігри виконують (можуть виконувати!) і інші функції:

  • Виявити сильних, честолюбних, розумних співробітників, дізнаватися потенціал кожного. В решті решт, дізнаватися «ХТО є ХТО».
  • Допомогти виробити або поліпшити культуру (і структуру) організації.
  • Створити команду однодумців.
  • Надати можливість гравцям експериментувати без серйозних наслідків за невдалі «ходи». На виробництві неправильне рішення може коштувати роботи, репутації або кар'єри. Причому, експериментувати співробітник може не лише із рішеннями, але й зі стилем взаємодії з коллегами, тощо.

І все-таки, не будемо забувати, що ділові ігри дають можливість пограти. У дорослому житті цьому залишається мало місця. А тут в цікавій, веселій манері, «граючи», займаючись ніби то дурничками, можна розв'язувати серйозні задачі компанії [3].

Історія

Не знаю коли з'явились перші управлінські ігри. Однак у нас вони використовувались ще в 20-і роки минулого сторіччя. Добринін В.В. був одним з ініціаторів «орга-ігор», розроблених в Ленінградському Інституті Мозку, які використовувались при навчанні управлінців [4, с.89]. «Орга-ігри», значить «організаційні ігри». Проводились вони так: учасники ділились по двоє. Причому один брав на себе функції «організатора», а інший — «долі», яка «переслідує» організатора та намагається перешкодити йому виконати те, що задумано. На основі визначених правил організатор намічав ціль, яка фіксувалася «долею». Потім «організатор» розробляв план заходів для досягнення цілі і передавав його разом з умовами оточення «долі», яка вносила в оточення певні зміни, в результаті чого план ставав недосяжним (наприклад, писала, що виконавець важливої роботи захворів та ін.). Із цими змінами «оточення» поверталося до «організатора», який на протязі 10 хвилин повинен був внести корективи в план, щоб звести нанівець шкідливий вплив «долі». Змінений план знову передавався «долі», котра створювала нові перешкоди і т.д. Керівний орган (експерт або викладач) слідкував за тим, щоб всі зміни в «оточенні» були можливими, щоб кожна операція проходила в строки, які відповідають дійсності та, нарешті, щоб умов гри дотримувалися і «організатор», і «доля», та щоб вони не могли змінити того, що вже відбулося.

Як створити свою гру?

На початку 90-х років у починаючих менеджерів та бізнес-тренерів було мало розроблених практичних занять. Це стало головною причиною самостійних розробок ділових ігор та їх конструкторів (див., наприклад, [5]). Як же створити свою гру?

  1. Легше всього придумати можливу «ситуацію» з певною управлінською проблемою. Часто такі ситуації називають «кейсами». (До речі, деякі з бізнес-шкіл майже все своє навчання проводять в аналізі «кейсів» на різні теми). Ще легше не придумувати, а «підгледіти» таку ситуацію в реальному житті, або вичитати в бізнес-пресі, чи почути в бізнес-новинах. Вкажу лише на дві з книжок, в котрих використовуються українські кейси: підручник «Маркетинг», виданий Консорціумом із удосконалення менеджмент-освіти в Україні та "Маркетинговий менеджмент" [6]. Скажімо, я часто придумую для тренінгів подібні ігри, виступаючи в них у ролі експерта. Наприклад, учасників тренінгу по ціноутворенню розважають такі ігри, як «Цінові війни. Епізод II», або більш складний Епізод III :)

  2. Можна створити комп'ютерну експертну систему, яка симулює реакцію бізнес-середовища на певні управлінські рішення гравців у певній задачі. Так, я в цьому впевнений, працює і GMC. Який же математичний апарат краще всього використовувати у такій системі? Здавалося б математична логіка — краща з претендентів. Згоден, хороший претендент. Колись, працюючи в секторі прикладної математичної логіки, цим апаратом користувався і я зі своїми колегами. Єдина незручність: на мові логіки важко моделювати час. Наприклад, «не одночасно» ми моделювали як «пізніше, або раніше», що є незручним.

  3. На мою думку, найкращим математичним апаратом для комп'ютерної бізнес-симуляції дійсності є системи диференційних рівнянь, для яких «час» — їх природна складова. Деякий додаток з теорії ймовірності дасть можливість моделювати «випадковість» у поведінці ринку. Кого зацікавив подібний підхід, можу порадити для знайомства книгу "Самоорганизация социально-экономических систем" [7]. Не дивлячись на математику, книжка написана для гуманітаріїв. Вона містить багато малюнків і дозволяє оволодіти матеріалом майже на рівні здорового глузду.

Чи можна вчитися управлінню без ігор?

Може й можна. А навіщо?... Навіщо «обкрадати» себе, лишати навчання такого дивного інструменту — корисного та цікавого?

Тому — гратимемо «скільки влізе»! До речі, мені здається, що нам, українцям, як людям з гумором, особливо подобається така «метода» роботи :)


    [1] C.N. Alien. A Psychology of Motivation for Advertisers. — Journal of Applied Psychology. 25, N 4, 1941. p.386.

    [2] Соловьенко К.Н. Бизнес-образование: взгляд практика // Бизнес-образование в Украине, №8, 2005. — С.10-12. Див. також: Управление персоналом (Москва), №19, 2004. — С.27-29

    [3] Соловьенко К.Н. Уверенность в подчиненных — самая сложная и кропотливая часть в работе по обеспечению безопасности бизнеса // Управление персоналом (Москва), №1-2, 2004. — С.21-24.

    [4] Корицкий Э.Б. и др. Советская управленческая мысль 20-х годов: Краткий именной справочник. — М.: Экономика, 1990. — 233 с.

    [5] Соловьенко К.Н. Деловые игры в обучении менеджменту: Учебно-методическая разработка. — Иркутск: РИО ИГУ, 1995. — 43 с.

    [6] Котлер Ф., Келлер К.Л., Павленко А.Ф. та ін. Маркетинговий менеджмент. Перше українське адаптоване видання: Підручник. — К.: Видавництво «Хімджест», 2008. — 720 с.

    [7] Пугачева Е.Г., Соловьенко К.Н. Самоорганизация социально-экономических систем. Учебное пособие. Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2003. — 172 c.



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Перемогти прокрастинацію. Як припинити відкладати справи на потімПеремогти прокрастинацію. Як припинити відкладати справи на потім
Емоційний успіхЕмоційний успіх
Створення інноваторів. Як виховати молодь, яка змінить світСтворення інноваторів. Як виховати молодь, яка змінить світ

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тренди, Інсайти, Інтерв'ю, Рецензії, Бізнес-навчання, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Статті партнерів
ПРОЄКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2024, Management.com.ua

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)