Жорсткі економічні умови вимагають жорсткого лідерства?
|
- Вони можуть знижувати операційні витрати та ретельно відстежувати використання капіталу. Саме цей підхід обрав видобувничий гігант Rio Tinto, який скоротив витрати на $2,5 мільярдів на рік.
- Вони можуть переглянути операційні процедури, підвищити контроль та передати процес прийняття рішень на вищий рівень, щоб жорстко контролювати витрати.
- Вони можуть звузити рамки бізнесу чи знизити ціни на свої продукти та сервіси з надією, що люди почнуть купувати більше.
- І насамкінець — вони можуть вдатися до скорочення персоналу. Саме цей підхід обрали деякі найбільші світові компанії, такі як Sony, яка запланувала скорочення 8000 працівників і закриття одного з десяти своїх електронних виробництв.
Якщо проаналізувати всі ці чотири управлінські стратегії, стає очевидно, що всі вони працюють за принципом скорочення і "негативізму". Для того, щоб вижити, потрібно "різати", "скорочувати", "затягувати пояс", тощо.
Але давайте подивимося, чи працює така стратегія?
У короткостроковому розрізі — очевидно так. Скажімо, вже згадана нами компанія Rio Tinto зуміла досягнути зростання своєї частки на 10% після того, як оголосила нові принципи своєї роботи.
Але давайте подивимося, що відбувається у довгостроковому періоді?
Дослідження PriceWaterhouseCoopers показало, що після спаду, який відбувся у 2002-му році, скорочення витрат призвело до тимчасових покращень, але їх довгостроковим результатом стали сумні наслідки через два-три роки.
"Затягуючи пояси" компанії починають втрачати ринок. Але якщо через 2 або 3 роки економіка знову піде вгору, то чи знайдуть вони в собі сили та гнучкість, щоб найняти і навчити нових співробітників, відновлюючи скорочений штат. Чи зможуть знову здобути втрачену частку ринку?
Про що потрібно пам'ятати у будь-які (навіть складні) часи, то це про те, що жоден негативістський підхід не здатен привести до процвітання у довгостроковому розрізі. Натомість керівництву варто задуматися над впровадженням утримуючого, кооперативного типу лідерства, який пристосовувався б до потреб сьогодення.
Ось кілька принципів, за якими повинна була б працювати компанія, яка хоче вийти з кризи з високо піднятою головою:
- ставте правильні запитання — "Ставте виклики перед компанією і намагайтесь дати відповідь на них, встановлюючи чіткі цілі. При цьому всі люди в компанії повинні розуміти, куди вона рухається".
- створюйте довіру в компанії — "Не відмовляйтесь від внутрішньокорпоративних зустрічей, не намагайтесь посилити внутрішню конкуренцію і, тим більше, у жодному разі не відмовляйтесь від навчання персоналу. Займіться створенням сприятливої творчої атмосфери співробітництва, вибудовуючи стосунки таким чином, щоб знання вільно передавалися в рамках компанії".
- намагайтесь вийти із зони комфорту (відмовляйтесь від "статус кво") — "Переконайтесь, що ваша команда має доступ до різних точок зору і володіє всією необхідною інформацією для прийняття рішень".
Найпростіший спосіб — радитися з людьми. Якщо компанії необхідно на 20% скоротити свої витрати, чому б не порадитися із самими співробітниками і спільно не прийняти рішення, яким чином цього можливо досягнути. Наприклад, замість того, щоб звільняти персонал, співробітники компанії можуть піти на 20% скорочення зарплатні при чотириденному робочому тижні (20% скорочення робочого часу). Для більшості з них перспектива втратити п'яту частину зарплатні виглядає менш жахливо, ніж взагалі втратити роботу. А особливо — у непевні часи економічної рецесії.
Питання тільки в тому, наскільки готові самі лідери залучати своїх людей до процесу прийняття рішень.
За матеріалами "Tough times call for tough leadership", management-issues.
Адаптований переклад: Ярослав Федорак, MCUa.