Еволюція глобальних ланцюгів поставок у цифровій економіці XXI століття
1990-ті роки відкрили золотий вік глобалізації. Здавалося, що світ об’єднується. Книга Томаса Фрідмана (Thomas Friedman) «The World is Flat» («Світ плаский») стала міжнародним бестселером у 2005 році, добре пояснивши, що таке глобалізація, включаючи ключові сили, які сприяли сплощенню світу — від падіння Берлінської стіни в листопаді 1989 року до зростання аутсорсингу, офшорингу та глобальних ланцюгів поставок.
Але після світової фінансової кризи 2008 року глобалізація і світова торгівля почали сповільнюватися.

Три основні потрясіння ще більше змінили глобалізацію: посилення торгових війн і тарифів за останні п’ять років, особливо між США і Китаєм; руйнівний вплив Covid-19 на глобальні ланцюги поставок; і зовсім недавно — війна в Україні, яка загрожує подальшим поділом світової економіки на західний і китайський торгові блоки. Мохамед Ель-Еріан (Mohamed El-Erian), один із найвпливовіших економічних мислителів світу, сказав у інтерв’ю для The New York Times, що переформатування глобальних ланцюгів поставок є одним із головних рушіїв серйозних структурних змін у світовій економіці.
У книзі «The Magic Conveyor Belt» викладено основи розуміння ланцюгів поставок; важлива роль, яку вони продовжують відігравати в нашій глобальній економіці; їхня внутрішня складність, що постійно зростає; а також вплив цифрових технологій та автоматизації на еволюцію глобальних ланцюгів поставок. Книга складається з чотирьох основних частин.
Глобальний танець. Частина 1 пояснює внутрішню структуру глобальних ланцюгів постачання та виклики управління величезними мережами, які вони складають. Навіть, здавалося б, прості споживчі товари складаються з міріадів деталей або матеріалів від різних постачальників. Кожна з цих частин і матеріалів, у свою чергу, складається з багатьох проміжних продуктів від проміжних постачальників, аж до постачальників сировини.
Складні ланцюги поставок, як правило, розкидані по всьому світу. На одному кінці розташовані регіони, які постачають необхідну сировину, а також досвід і капітал, необхідні для виробництва кінцевої продукції. На іншому — широко розкидані ринки збуту готової продукції та споживачі, які її купуватимуть.
Шеффі ілюструє складність сучасних ланцюгів поставок на прикладі автомобільної промисловості.
Подальші складнощі та виклики. У другій частині книги пояснюється, як зростаючий попит на товари та очікування споживачів щодо швидкої та бездоганної доставки призвели за останні кілька десятиліть до ускладнення ланцюгів поставок. Більше того, окрім ефективності та обслуговування клієнтів, від компаній очікують «мінімізації викидів, просування соціальної справедливості та підвищення їхньої стійкості», навіть в умовах нестабільності попиту, посилення регуляторних та геополітичних обмежень, а також зростання конкуренції по всьому світу.
Стійкість набуває все більшого значення. Якщо, наприклад, автомобільна компанія стикається з нестачею навіть однієї з 30 000 деталей, вона не зможе виготовити автомобіль.
Щоб забезпечити безперервний потік деталей і зменшити ризик збоїв у ланцюгу поставок, компаніям може знадобитися укласти контракти з кількома постачальниками на поставку певної деталі. Це передбачає багато компромісів. Єдиний постачальник деталі може запропонувати нижчу ціну за рахунок більших обсягів, а також може надати компанії перевагу в разі дефіциту або перебоїв у постачанні. З іншого боку, залежність від єдиного постачальника деталей пов’язана з серйозним ризиком, якщо він зазнає невдачі. Залежність від кількох постачальників дозволяє компанії продовжувати виробництво, коли один із них виходить з ладу, але також збільшує складність управління великою їхньою мережею.
Життєво важлива ланка в ланцюгу: люди. Частина 3 пояснює зростаючу роль технологій та автоматизації у виробництві та послугах ланцюгів поставок, яку дехто розглядає як екзистенційну загрозу для працівників.
Низка нещодавніх досліджень була присвячена впливу штучного інтелекту на майбутнє праці. Наприклад, навесні 2018 року MIT створив робочу групу «Work of the Future», щоб зрозуміти, чи відрізняється нинішній період технологічних зрушень від попередніх індустріальних періодів, і якщо так, то як саме. У підсумковому звіті робоча група дійшла такого висновку:
Шеффі стверджує, що «людські сильні сторони роблять людей природним доповненням до машин». Співпраця між людьми і технологіями може перевершити кожну з них окремо, тому що «роботи і люди мають взаємодоповнюючі можливості. Роботи можуть брати на себе завдання, які вимагають повторюваних процесів — навіть складних, багатоетапних — і виконувати їх з високим рівнем точності та послідовності. Люди можуть застосовувати судження щодо складних контекстуальних факторів, щоб оцінити переваги використання машини, скерувати її до змін, коли це необхідно, виправити несправності або замінити її».
Погляд у майбутнє. У Частині 4 досліджуються численні тренди, що визначають еволюцію глобальних ланцюгів поставок, а також навички, необхідні людям для досягнення успіху в швидкозмінному майбутньому, наповненому передовими технологіями, цифровими інструментами та автоматизацією.
Майбутнє ланцюгів поставок, ймовірно, визначатиметься взаємодією трьох головних трендів:
- Ланцюги постачання та економіка стикаються зі зростаючим рівнем волатильності, невизначеності, складності та неоднозначності.
- Населення світу зазнає значних географічних та демографічних змін, які, як очікується, прискоряться в найближчому майбутньому.
- Зростаючий спектр інформаційних технологій надаватиме дані, рішення, контроль та функціональність, які є корисними у світі, що так швидко змінюється.
Ці тренди матимуть два основні наслідки. Як це вже давно відбувається, нові технології автоматизують деякі з сьогоднішніх завдань і робочих місць, створюючи при цьому нові типи професій. Але, незважаючи на зростання автоматизації, організації й надалі потребуватимуть висококваліфікованих людей «для розробки, управління та виконання всіх видів діяльності в усіх ланцюгах поставок, які становлять основу світової економіки».
За матеріалами Irving Wladawsky-Berger Blog