Рецензії / Огляд книги

Еволюція глобальних ланцюгів поставок у цифровій економіці XXI століття

26 червня 2023 Irving Wladawsky-Berger 2 128

«Соціальні та економічні потрясіння початку 2020-х років підкреслили вирішальну роль глобальних ланцюгів поставок у сучасній світовій економіці, а також зростаючу роль цифрових технологій, включаючи штучний інтелект і автоматизацію, в економіці майбутнього», — написав професор Массачусетського технологічного інституту (MIT) Йоссі Шеффі (Yossi Sheffi) у передмові до своєї нової книги «The Magic Conveyor Belt: Supply Chains, A.I., and the Future of Work» («Чарівна конвеєрна стрічка: ланцюги поставок, штучний інтелект і майбутнє роботи»). Шеффі лаконічно зазначив, що «головна мета ланцюгів поставок — задовольнити потреби і бажання людства, доставляючи всю їжу, ліки, енергію, одяг та інші земні блага, яких потребують вісім мільярдів людей на планеті».

1990-ті роки відкрили золотий вік глобалізації. Здавалося, що світ об’єднується. Книга Томаса Фрідмана (Thomas Friedman) «The World is Flat» («Світ плаский») стала міжнародним бестселером у 2005 році, добре пояснивши, що таке глобалізація, включаючи ключові сили, які сприяли сплощенню світу — від падіння Берлінської стіни в листопаді 1989 року до зростання аутсорсингу, офшорингу та глобальних ланцюгів поставок.

«Золотий вік глобалізації у 1990-2010 роках — це було щось, на що варто було дивитися», — писав журнал The Economist у статті, опублікованій у січні 2019 року. «Торгівля стрімко зростала, оскільки вартість перевезення товарів на кораблях і літаках зменшилася, телефонні дзвінки подешевшали, тарифи знизилися, а фінансова система лібералізувалася».

Але після світової фінансової кризи 2008 року глобалізація і світова торгівля почали сповільнюватися.

«За останнє десятиліття глобалізація сповільнилася зі швидкості світла до темпу равлика з кількох причин», — зазначає The Economist.

The Magic Conveyor Belt: Supply Chains, A.I., and the Future of Work

Три основні потрясіння ще більше змінили глобалізацію: посилення торгових війн і тарифів за останні п’ять років, особливо між США і Китаєм; руйнівний вплив Covid-19 на глобальні ланцюги поставок; і зовсім недавно — війна в Україні, яка загрожує подальшим поділом світової економіки на західний і китайський торгові блоки. Мохамед Ель-Еріан (Mohamed El-Erian), один із найвпливовіших економічних мислителів світу, сказав у інтерв’ю для The New York Times, що переформатування глобальних ланцюгів поставок є одним із головних рушіїв серйозних структурних змін у світовій економіці.

У книзі «The Magic Conveyor Belt» викладено основи розуміння ланцюгів поставок; важлива роль, яку вони продовжують відігравати в нашій глобальній економіці; їхня внутрішня складність, що постійно зростає; а також вплив цифрових технологій та автоматизації на еволюцію глобальних ланцюгів поставок. Книга складається з чотирьох основних частин.

Глобальний танець. Частина 1 пояснює внутрішню структуру глобальних ланцюгів постачання та виклики управління величезними мережами, які вони складають. Навіть, здавалося б, прості споживчі товари складаються з міріадів деталей або матеріалів від різних постачальників. Кожна з цих частин і матеріалів, у свою чергу, складається з багатьох проміжних продуктів від проміжних постачальників, аж до постачальників сировини.

«Проте, відсутність навіть однієї деталі може завадити завершенню виробництва продукту», — пише Шеффі.

Складні ланцюги поставок, як правило, розкидані по всьому світу. На одному кінці розташовані регіони, які постачають необхідну сировину, а також досвід і капітал, необхідні для виробництва кінцевої продукції. На іншому — широко розкидані ринки збуту готової продукції та споживачі, які її купуватимуть.

«Зв’язок між усіма цими елементами ланцюга постачань — це складний комплекс послуг і транспортних мереж, які зберігають, переміщують і обслуговують товари ефективно, надійно і швидко. В результаті ланцюги поставок — це фактично складні взаємопов’язані екосистеми всіх компаній, що беруть участь у процесах доставки продукції».

Шеффі ілюструє складність сучасних ланцюгів поставок на прикладі автомобільної промисловості.

«Більшість автомобілів мають близько 30 000 деталей, виготовлених по всьому світу, причому багато з них подорожують по кілька разів через континенти та між ними. ... Кожна з 30 000 деталей повинна бути високотехнологічною, складатися з певних матеріалів, ретельно виготовлятися, а потім доставлятися тисячам постачальників, які збирають багато з цих деталей і відправляють отримані вузли на автомобільний завод. Там всі ці вузли збираються разом, щоб створити складний, але водночас доступний за ціною автомобіль».

Подальші складнощі та виклики. У другій частині книги пояснюється, як зростаючий попит на товари та очікування споживачів щодо швидкої та бездоганної доставки призвели за останні кілька десятиліть до ускладнення ланцюгів поставок. Більше того, окрім ефективності та обслуговування клієнтів, від компаній очікують «мінімізації викидів, просування соціальної справедливості та підвищення їхньої стійкості», навіть в умовах нестабільності попиту, посилення регуляторних та геополітичних обмежень, а також зростання конкуренції по всьому світу.

«Як тільки людина розуміє все, що з цим пов’язано, дивом стає те, що все це насправді працює, і зазвичай працює дуже добре».

Стійкість набуває все більшого значення. Якщо, наприклад, автомобільна компанія стикається з нестачею навіть однієї з 30 000 деталей, вона не зможе виготовити автомобіль.

«Отже, менеджери ланцюгів поставок повинні гарантувати, що завод завжди має достатньо кожної окремої деталі та вузла, необхідних для роботи та виробництва продукту».

Щоб забезпечити безперервний потік деталей і зменшити ризик збоїв у ланцюгу поставок, компаніям може знадобитися укласти контракти з кількома постачальниками на поставку певної деталі. Це передбачає багато компромісів. Єдиний постачальник деталі може запропонувати нижчу ціну за рахунок більших обсягів, а також може надати компанії перевагу в разі дефіциту або перебоїв у постачанні. З іншого боку, залежність від єдиного постачальника деталей пов’язана з серйозним ризиком, якщо він зазнає невдачі. Залежність від кількох постачальників дозволяє компанії продовжувати виробництво, коли один із них виходить з ладу, але також збільшує складність управління великою їхньою мережею.

Життєво важлива ланка в ланцюгу: люди. Частина 3 пояснює зростаючу роль технологій та автоматизації у виробництві та послугах ланцюгів поставок, яку дехто розглядає як екзистенційну загрозу для працівників.

Низка нещодавніх досліджень була присвячена впливу штучного інтелекту на майбутнє праці. Наприклад, навесні 2018 року MIT створив робочу групу «Work of the Future», щоб зрозуміти, чи відрізняється нинішній період технологічних зрушень від попередніх індустріальних періодів, і якщо так, то як саме. У підсумковому звіті робоча група дійшла такого висновку:

«Немає переконливих історичних чи сучасних доказів того, що технологічний прогрес веде нас до безробітного майбутнього. Навпаки, ми очікуємо, що протягом наступних двох десятиліть в індустріально розвинених країнах буде більше вакансій, ніж працівників, які зможуть їх заповнити, і що робототехніка та автоматизація відіграватимуть дедалі важливішу роль у подоланні цього розриву. Тим не менш, вплив робототехніки та автоматизації на працівників не буде доброякісним. Ці технології, у поєднанні з економічними стимулами, політичним вибором та інституційними силами, змінять набір доступних робочих місць і навичок, які вони вимагають».

Шеффі стверджує, що «людські сильні сторони роблять людей природним доповненням до машин». Співпраця між людьми і технологіями може перевершити кожну з них окремо, тому що «роботи і люди мають взаємодоповнюючі можливості. Роботи можуть брати на себе завдання, які вимагають повторюваних процесів — навіть складних, багатоетапних — і виконувати їх з високим рівнем точності та послідовності. Люди можуть застосовувати судження щодо складних контекстуальних факторів, щоб оцінити переваги використання машини, скерувати її до змін, коли це необхідно, виправити несправності або замінити її».

Погляд у майбутнє. У Частині 4 досліджуються численні тренди, що визначають еволюцію глобальних ланцюгів поставок, а також навички, необхідні людям для досягнення успіху в швидкозмінному майбутньому, наповненому передовими технологіями, цифровими інструментами та автоматизацією.

Майбутнє ланцюгів поставок, ймовірно, визначатиметься взаємодією трьох головних трендів:

Ланцюги постачання та економіка стикаються зі зростаючим рівнем волатильності, невизначеності, складності та неоднозначності.
Населення світу зазнає значних географічних та демографічних змін, які, як очікується, прискоряться в найближчому майбутньому.
Зростаючий спектр інформаційних технологій надаватиме дані, рішення, контроль та функціональність, які є корисними у світі, що так швидко змінюється.

Ці тренди матимуть два основні наслідки. Як це вже давно відбувається, нові технології автоматизують деякі з сьогоднішніх завдань і робочих місць, створюючи при цьому нові типи професій. Але, незважаючи на зростання автоматизації, організації й надалі потребуватимуть висококваліфікованих людей «для розробки, управління та виконання всіх видів діяльності в усіх ланцюгах поставок, які становлять основу світової економіки».

«Нові цифрові інструменти допоможуть людям продуктивно використовувати технології та приносити більше користі на своїх робочих місцях і в економіці. Однак розподіл завдань між людьми і машинами буде динамічно змінюватися в міру того, як нові і більш досконалі машини ставатимуть доступними, а компанії впроваджуватимуть їх і працівники пристосовуватимуться до них. Щоб бути працевлаштованими та досягти успіху, як "синім", так і "білим комірцям" знадобляться нові навички».

«Автоматизація може допомогти впоратися з рутинними завданнями, щоб люди могли зосередитися на більш цікавих аспектах своєї роботи», — пише Шеффі на завершення. «Штучний інтелект і цифрові інструменти можуть розширити можливості людей, даючи їм змогу виконувати роботу, яку вони не могли виконувати в минулому. Своєчасна і доступна освіта і знання можуть допомогти працівникам, менеджерам і громадянам впоратися з технологічними змінами, волатильністю і підривами... Менеджери та працівники можуть максимально використати можливості штучного інтелекту та автоматизації, співпрацюючи з технологіями для створення повноцінних і високооплачуваних робочих місць, доступних продуктів і послуг та світлого майбутнього. Громадянське суспільство має забезпечити реалізацію цієї візії».

За матеріалами Irving Wladawsky-Berger Blog

Оцінити матеріал:

Будьте першим, хто оцінить