«You’re the Boss»: 5 перевірених способів не стати нестерпним босом

Сабіна Наваз (Sabina Nawaz), елітна коучка, яка консультує керівників вищого рівня та команди в компаніях зі списку Fortune 500, урядових установах, некомерційних організаціях і навчальних закладах, поділилася п’ятьма ключовими інсайтами зі своєї нової книги «You’re the Boss: Become the Manager You Want to Be (and Others Need)» («Ви — бос: станьте менеджером, яким хочете бути (і якого потребують інші)»).

Основна ідея книги

Жоден лідер не хоче виглядати безглуздим придурком після отримання нової посади. Однак тиск, який супроводжує становлення керівника, може ускладнити збереження людяності, скромності та реалістичного погляду на речі. Завдяки правильним інструментам кожен — від менеджера до топкерівника — може перетворити тиск на ясність, силу — на зв’язки, а дії — на поєднання розсудливості та сміливості.

1. Просування по службі — найризикованіший період у кар’єрі

Просування — це винагорода? Так, але й водночас ризик. Один із найбільших ризиків — переконання, що ті самі сильні сторони, які допомагали вам раніше, залишатимуться ефективними. Цей міф зруйнував кар’єри багатьох талановитих керівників.

З підвищенням посади між вами й підлеглими з’являється «розрив влади» (Power Gap), що змінює їхнє сприйняття вас. Ви тепер тримаєте їхню долю у своїх руках. Один досвідчений керівник, напередодні призначення CEO, жартував: «Завтра я стану набагато веселішим».

Керівники часто ігнорують цю нову дистанцію, продовжуючи покладатися на попередні риси. Та коли люди дивляться на вас зверху вниз, ваша прямота здається байдужістю, стратегічність — маніпулятивністю, дисциплінованість — жорсткістю, а спокій — незацікавленістю.

Усвідомте, як нова роль змінює сприйняття, і адаптуйте свої сильні сторони відповідно до нових взаємин та обов’язків.

2. Влада не корумпує, але тиск — так

Чим вище ви піднімаєтесь, тим більший тиск. Зростають очікування, стискаються терміни — і раптом ті риси, які робили вас чудовим керівником, зникають. Ви не хочете бути різким, але потреба в ефективності бере гору.

Я коучила безліч керівників, які казали: «Звичайно, я емпатична людина, але коли ми в кризовому режимі, я вважаю, що ми всі дорослі. Пізніше буде час для спілкування». Тільки це «пізніше» ніколи не настає. Тиск не тільки відбирає ваш час — він вичавлює з вас людяність. Я знаю, бо сама це пережила.

Я була кепським менеджером у Microsoft. Але я не завжди такою була. Я була менеджером, з яким люди любили працювати. Після декретної відпустки я повернулася до Microsoft, і вже в перший день мене викликали до генерального директора. Почалося — листи, дзвінки, немовля вдома, безсоння… Я втратила терпіння. Я кричала замість того, щоб давати вказівки. Контролювала дрібниці. Все — зі страху виглядати некомпетентною. Аж поки колега не сказав, що хтось із команди плаче через мене. Це був шок.

Як я перетворилася з людини, яка підтримувала інших, на ту, кого бояться? Я не була поганою людиною, але була поганим керівником, навіть цього не усвідомлюючи. Тиск спотворює ваші реакції, а владна позиція заважає бачити свій вплив на інших. Кожен менеджер, якого я знаю, відчуває тиск. Ніхто не хоче бути тим, кого бояться, і ніхто не хоче працювати на таку людину.

Тиск змінює поведінку. Але за наявності правильних інструментів цього можна уникнути. Успіх завжди супроводжується тиском, але він може бути стійким до нього.

3. Просити зворотний зв’язок марно, бо влада спотворює правду

Влада — як дзеркало в кімнаті сміху. Вона спотворює вашу уяву про себе. Гірше того, наші команди з радістю підтримають цей спотворений образ. Боячись повідомити погані новини начальнику, вони запевнятимуть вас, що все гаразд, а свій фідбек прикрашатимуть солодкими похвалами. В результаті ви не зрозумієте, що збилися з курсу, доки не буде запізно.

Припустимо, ви підозрюєте, що не отримуєте чесних коментарів (швидше за все, ви перестали чути всю правду в день, коли вас підвищили); вас дратує, що справи не рухаються достатньо швидко; або ви маєте неприємне відчуття, що ваша команда незадоволена, але не знаєте чому. Можливо, настав час підійти до дзеркала, замість того щоб шукати зворотний зв’язок там, де він, швидше за все, буде прикрашеним.

Якщо ви помічаєте, що:

• ніхто не сперечається і не пропонує альтернатив;
• вас надмірно вихваляють;
• ви єдиний, хто проявляє ініціативу;
• ви часто виправдовуєтесь словами «так, але…»

— це сигнал звернути увагу на себе.

Мій клієнт Джейсон, CEO сімейної івент-компанії, навчився цьому на власному гіркому досвіді. Незважаючи на всі чотири тривожні ознаки, він ніколи не ставив під сумнів свою поведінку. Натомість він звинувачував своїх співробітників, називаючи їх ледачими, а себе — героєм. Його постійне приниження підривало їхню мотивацію, що призводило до ще менших зусиль і, зрештою, до незадоволених клієнтів і слабких результатів. Зрештою, після низки інтерв’ю зі своєю командою Джейсон зрозумів, що найпотужніший важіль успіху — це той, який він може контролювати сам.

4. Перестаньте вірити лише собі

Ви компетентні, розумні, досвідчені — але влада змушує інших мовчати. Мовчання — не згода. А швидкі рішення — не завжди правильні.

Замість того щоб негайно діяти, запитайте інші погляди. Можливо, колега не хоче «відкусити» частину вашої роботи, а просто бачить у вас потенційного партнера. Відкритість до інших думок зменшує ризики, збагачує бачення й стимулює креативність.

5. Ніколи не йдіть на роботу голодними

Так само, як голод у магазині штовхає на шкідливі покупки, так і «голод» на роботі (до похвали, уваги, схвалення) штовхає на шкідливу поведінку.

Моя клієнтка Джоді любила похвали. На нараді, де її команда мала прийняти непрості рішення щодо бюджету на наступний рік, вона відволікалася на компліменти щодо її презентації для клієнтів, що завадило просуванню важливого пріоритету та відвернуло її від найкращого можливого рішення.

Хто не цінує визнання за добре виконану роботу? Ваші підлеглі знають це і запевняють вас у цьому. Проблема виникає, коли ваша потреба подобатися приховує те, що насправді відбувається. Тому Джоді знайшла інше джерело задоволення — бойові мистецтва — і навчилась задовольняти свою потребу в схваленні поза роботою.

Тиск і влада не мають визначати вас як керівника. Найкращі керівники не змінюють себе, щоби пристосуватися до ролі — вони змінюють підхід до тиску та влади.

За матеріалами Next Big Idea Club