Методологія вирішення майбутнього: погляд на ШІ та лідерство

«Вирішення проблем — це мистецтво позбавлення небажаного. Вирішення майбутнього — це мистецтво досягнення бажаного», — говорить Браян Еверґрін (Brian Evergreen), стратегічний радник, дослідник і спікер світового рівня. Він поділився радикальними інсайтами зі своєї книги «Autonomous Transformation: Creating a More Human Future in the Era of AI» («Автономна трансформація: створення більш людяного майбутнього в епоху ШІ») — несподівано гуманістичним баченням того, як штучний інтелект може (і повинен) слугувати людині, а не навпаки.

Підхід Еверґріна, хоч і радикальний, але прагматичний — він закликає бізнес перейти від цифрової трансформації до автономної трансформації, де технології інтегруються не заради ефективності, а задля збереження та підсилення людяності.

Прибуток ≠ Жадібність: нова етика бізнесу

У центрі філософії Еверґріна — переосмислення самого поняття прибутку. Традиційно його пов’язують із жадібністю, але автор закликає розмежувати ці два поняття:

• Жадібність — це прагнення прибутку за будь-яку ціну.
• Альтруїзм — це добро за будь-яку ціну, навіть збиткове.
• Людина праці — десь посередині, намагається жити чесно.

А між ними народжується концепція «прибуткового добра» — моделі, в якій добре діло й фінансова вигода не суперечать, а доповнюють одне одного.

У добу, коли алгоритми визначають ефективність, а рішення ухвалюють системи, такий погляд стає не просто бажаним — він стає критично необхідним.

П’ять кроків до трансформації майбутнього

Еверґрін пропонує методологію, яка радикально відрізняється від класичного проблемного підходу. Він стверджує:

І замість звичного problem solving вводить поняття future solving — мислення від бажаного. Цей підхід складається з п’яти послідовних кроків.

1. Уявіть своє майбутнє

Не делегуйте мрію. Не чекайте презентації від консалтингових агентств. Сядьте й чесно запитайте себе: яке майбутнє я хочу для себе, своєї компанії, своєї галузі? Візіонерство — це не дар, а навичка. І її можна розвивати.

2. Дивіться на систему цілісно

Якщо ви хочете побудувати щось принципово нове, вам потрібно побачити всю систему. Не лише свої процеси, а й взаємозв’язки між людьми, командами, ринками, силами.

Чи не вважаєте ви щось «незмінним», хоча це лише припущення? Чи можна переграти правила гри, а не просто покращити фрагменти? Це вже не стільки управління, скільки системне проєктування майбутнього.

3. Розвійте цифровий туман

Світ штучного інтелекту переповнений гіперболами й хибними очікуваннями. Браян зізнається: він написав свою книгу ще до появи ChatGPT — а туману вже було вдосталь. Сьогодні — ще більше.

Щоб не втратити орієнтири, потрібно:

• мати базову грамотність у ШІ;
• розрізняти потенціал і міф;
• уникати «покликання на авторитет» — сліпого наслідування чужим судженням.

Якщо не знаєш, що саме впроваджуєш, годі й сподіватися, що воно працюватиме на тебе.

4. Проєктуйте неминучість

Якими мають бути умови, щоб ваше майбутнє стало неминучим? Навіть якщо воно здається надто сміливим, подумайте: що зробити, аби його реалізувати?

Це не магія — це стратегічна сміливість. І саме вона відрізняє мрійника від архітектора.

5. Очолюйте людяне майбутнє

Жодна стратегія не реалізується без людей. І саме тут починається справжнє лідерство.

Як ви комунікуєте візію? Чи можете надихати, об’єднувати, пояснювати, вести?

Ваші плани — це лише креслення. А люди — це ті, хто будує. Без них усе розсиплеться, ще не злетівши.

Створення цінності — суто людська здатність

Цей огляд охоплює лише частину концепцій, викладених у справді глибокій та провокаційній книзі Браяна Еверґріна. Автор торкається значно ширшого спектра питань — зокрема, типових помилок при впровадженні ШІ. Йдеться, зокрема, про небезпеку надмірної автоматизації, яка може зруйнувати емоційний зв’язок із клієнтом, і про значущість людського дотику в епоху сервісних ботів.

Окрема увага приділяється вибуховому зростанню генеративного ШІ, який, на думку автора, має сенс як інтерфейс (умовний «рот»), але не може бути центральним «мозком» у прийнятті рішень — особливо на рівні лідерства.

Ба більше, Еверґрін торкається й більш екзистенційних тем — наприклад, як виховувати дітей у світі, керованому алгоритмами.

І попри побоювання, що ШІ витіснить людину з ключових бізнес-функцій, автор заспокоює: створення нової цінності не може бути автоматизоване.

У цьому, вочевидь, і криється головне послання книги: хоч би якими розумними ставали наші алгоритми, цінність як сенс, а не як KPI — народжується тільки там, де є людина.

За матеріалами IMD