Чому ми так любимо водіння в екстремальних умовах

Чому  ми так любимо водіння в екстремальних умовахНедавно десь прочитав, що соціальні мережі є добрим барометром виміру настроїв та орієнтації різних спільнот. Згоден, – хоча це й займає купу часу, але зорієнтуватись відносно настроїв публіки можна. Метафора барометру доречна, так само як і метафори термометра, панельних приборів в автомобілі (тему KPI пам’ятаєте?) тощо. Не можна їхати на автомобілі, не знаючи курсу, не будучи впевненим, що авто справне, та не розуміючи умов дороги. Ну хіба що можна погратися та потренувати навички водіння в екстремальних умовах. Звісно – з непередбачуваним результатом.

Розробка маркетингових стратегій в українських умовах подібна саме на таку поведінку. Оскільки чітких вимірів «настроїв та орієнтації» майже немає. Так, я кажу про дослідження конкретних ринків та сегментів – досліджень, які б були відомі – доступні широкій публіці, були б регулярні, якісні та завжди актуальні.

Останні місяці я спробував проаналізувати загальну картину щодо такої інформації для промислових ринків. Висновок сумний – на ринку майже немає пропозицій. Одне агентство, яке працює на ринку вже більше 10 років чомусь сором’язливо ховає свої здобутки, інший сайт-портал, який взявся акумулювати всі надбання в сфері В2В чомусь виводить більше російських досліджень, принаймні, всі послуги йдуть за рублі – таке враження, що ми живемо в РФ.

Ви звертали увагу, скільки політичних інститутів у нас займається вивченням суспільної думки населення? По суті, ці інститути – це ті ж маркетингові агентства, тільки в політиці. Отже, на політичні дослідження у нас є і запит, і гроші. А на маркетингові та економічні дослідження – немає?

Можна говорити, що країна у нас така трохи «звихнена», але я думаю, що багато криється в самій культурі маркетингу. Очевидно, що запити всередині підприємств ще не є достатньо високими, ще не готові керівники інвестувати серйозні кошти в створення власних маркетингових інформаційних систем чи платити агентствам. Але другий фактор – самі агентства , – де вони та як вони намагаються стимулювати попит? Адже ми знаємо сьогодні, що не тільки «попит народжує…», – часто буває і навпаки.

Отже, чи самі маркетологи люблять та поважають дослідження? Дійсно якісну інформацію, яка дає адекватну картину, що відбувається та дає змогу зрозуміти, що буде далі? І що роблять для того, щоб покращити технічний стан «барометрів та термометрів» та яких саме на своїх ринках? Що нам заважає? Чи ми надто любимо «екстрим» та дорожні польові умови – адже в нашому житті до цього й звикати надто не потрібно?

Як на мене, ці питання – одні з головних у порядку денному маркетингових директорів і всієї спільноти. А ви як думаєте?

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • gkanishchenko

    Все насправді дуже просто:
    1. Багато підприємств управляються ще засновниками. Засновники мають одну ваду – вони вірять в те, що у них є богом надана здатність відчувати ринок. Раз виходило раніше – значить вийде й надалі. Така логіка.
    2. Все, що я бачив на ринку (виконані проекти) – вкрай не професійні. Дивишся на результати – і в очі на кожному слайді кидаются помилки, які викликають підозру, що дослідники не орієнтуються в темі. У нас просто немає професійних дослідників, яким можна довіряти. Всі "доморощені". А це, в свою чергу, підтримує впевненість підприємців у тому, що краще полягатися на власне відчуття.