25-02-2015-big

П’ять стійких міфів креативності

Ми всі здатні придумувати нові та корисні ідеї. Проте шанси цього домогтися часто перешкоджаються кількома стійкими міфами. Ці упередження огортають креативність покровом містики і заохочують так званий елітизм, ідею, що інноваційність та уява – це рідкісний дар, доступний лише деяким «творчим людям».

Психолог і журналіст Крістіан Джарретт (Christian Jarrett), автор книги “Великі міфи мозку” (Great Myths of Brain), на сторінках 99U розбирає п’ять стійких міфів, які не відповідають даним нейрології та психології.

Міф 1. Креативні люди – це люди правопівкульні

Цей міф говорить, що дехто з нас є логічними й аналітичними, тому що у таких людей домінує ліва півкуля, а у інших розвинені творчі навички та уява, тому що вони правопівкульні. Це шкідлива ідея, бо вона припускає, що якщо у вас «не той» тип мозку, ви не можете придумувати щось нове. Хоча дві півкулі дійсно функціонують по-різному, вони з’єднані безліччю нервових волокон, і більшість функцій мозку спираються на обидві півкулі, що працюють разом. Так, є дослідження, які показують, що права півкуля важлива для вирішення проблем, але також є докази, що ліва півкуля важлива для сторітелінгу.

Креативність як прерогатива правої півкулі – це не просто спрощення. Взагалі помилково вважати, що одні люди правопівкульні, а інші лівопівкульні. У 2013-му році дослідники просканували мізки більше тисячі людей і не знайшли ніяких підтверджень, що слід саме так класифікувати нас з вами. Коротше кажучи, справжня нейронаука каже: якщо ви людина і у вас є мозок, ви здатні на творчість.

Міф 2. Треба чекати моменту осяяння

Майкл Джексон колись розповів, що басова лінія для його мегахіта Billie Jean просто звалилася на нього як Божий дар. Це сучасний варіант апокрифічної історії про Ньютона, який відкрив силу тяжіння, коли яблуко впало йому на голову.

Міф про творче осяяння спокусливий, оскільки часто здається, що ідеї виникають у спалаху геніальності. Насправді такі моменти спираються на важку працю і завзятість, без чого вони просто не з’являться.

Відомо, що Джексон був одним із найбільш старанних і схильних до перфекціонізму людей в музичній індустрії. Ньютон же був одержимий своєю роботою і думав про гравітаційні сили задовго до випадку з яблуком. Проблема з цим міфом полягає в тому, що люди починають вважати креативність пасивним процесом: треба чекати і сподіватися на прорив. Так, дійсно, останній момент усвідомлення часто здається несподіваним. Але щоб це сталося, вашій підсвідомості потрібен матеріал для роботи. Вона не в змозі перебирати і заново з’єднувати ідеї, якщо ви спершу не докладете зусиль до освоєння своєї області і не вивчите різні погляди.

Міф 3. Творчі люди – це самотні геніальні ексцентрики

Коли ми уявляємо собі творчу особистість, то як правило малюємо образ самотнього артиста чи поета. Дослідження, опубліковане в 2014-му році, показало, що люди більш високо оцінюють творчі роботи, якщо їм скажуть, що їх автор ексцентричний. Це стереотип, який передбачає, що шлях до інновації – відрізати себе від колег і від співпраці.

Насправді, як пояснює Девід Буркус (David Burkus) у своїй книзі “Міфи креативності” (Myths of Creativity), креативність – це командний спорт. Він описує, як американський винахідник Томас Едісон – його люблять зображувати самотнім генієм – взагалі-то спирався на групу інженерів і вчених. Та й Мікеланджело не в самоті розписував Сикстинську капелу, йому допомагала група талановитих художників. Або візьміть той факт, що найбільша кількість патентів реєструється в містах, де висока щільність творчих професіоналів. Інновації породжуються зіткненнями плідних умів.

Також існує уявлення, що творчі люди – генії з рідкісним інтелектом. Але одне класичне дослідження повністю це спростовує. У 1920-х роках психолог Льюїс Терман (Lewis Terman) почав відстежувати групу дуже розумних дітей з Каліфорнії. Він спостерігав за тим, як вони виросли і як будувалася їхня кар’єра. Жоден з них не продемонстрував високої креативності. Ключовий висновок дослідження Термана: високий IQ – аж ніяк не еквівалент високих творчих здібностей.

Міф 4. Щоб бути креативним, потрібні зовнішні стимули

У багатьох сферах люди думають: що більшу винагороду ви запропонуєте комусь, то краще він впорається з роботою. У творчій роботі не завжди так. А буває навіть навпаки. Дослідження показують, що робота, яка мотивується внутрішніми амбіціями і радістю від самого процесу, призводить до більш оригінальних і вражаючих результатів, ніж робота, націлена на зовнішню вигоду на зразок грошей чи слави.

Тереза Амабіле (Teresa Amabile) з Гарвардської школи бізнесу попросила художників і скульпторів надати приклади робіт, зроблених заради власного задоволення, і робіт, виконаних за гроші. Потім всі ці роботи оцінила група експертів, які не знали, кому належить твір і чи був він виконаний за гроші. Було отримано вражаючого результату: твори, створені задля власного задоволення, отримали стабільно вищі оцінки журі.

В іншому дослідженні Амабіле попросила студенток створити паперові колажі. Половині з них сказали, що якість їх роботи будуть оцінювати, інші ж вважали, що мета дослідження ніяк не пов’язана з якістю їхньої праці. Виявилося, що жінки виготовляли більш якісні колажі, коли думали, що їх не будуть якимось чином судити.

Міф 5. Мозкові штурми – найкращий шлях до колективної творчості

Найкорисніші та найінноваційніші ідеї зазвичай виникають при спільній роботі людей. Але, на жаль, є стійкий міф: кращий спосіб придумувати ідеї спільно – це організувати брейнстормінг. Зазвичай у таких випадках перед групою ставлять проблему, і люди намагаються вирішити її, сидячи за столом і закидаючи один одного ідеями.

Цей процес надзвичайно популярний, особливо в корпораціях, і все ж невгамовні дослідження знову і знову показують, що люди вигадують більше ідей, і ці ідеї більш високої якості, коли вони спочатку працюють поодинці, а не коли вони відразу йдуть займатися мозковим штурмом.

Здається, що це суперечить спростуванню міфу про самотнього генія, але головна ідея в тому, що людям потрібен спочатку час, щоб попрацювати поодинці, і тільки потім може починатися спільний процес. Груповий брейнстормінг – ефективний спосіб поділитися ідеями та об’єднати рішення різних людей, але це невірний підхід, коли потрібно згенерувати ідеї як такі, і він точно не повинен бути кінцем творчого процесу. Після такого перехресного запилення людям знову потрібен час, щоб на самоті осмислити ідеї інших людей і сполучити їх зі своїми.

Крім того, важливо проводити мозкові штурми певним чином. Потрібно остерігатися людей, схильних до домінування, які надто критикують чужі ідеї; а пасивних людей, навпаки, потрібно спеціально налаштовувати, щоб вони могли ділитися думками, не відчуваючи страху, що їх засудять або засміють.

Ілюстрація: Shutterstock

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →