Хоторнський ефект

«Хоторнський ефект» (іноді його також називають «ефектом спостерігача») отримав свою назву на честь установи, в якій його вперше виявили, — фабрики Хоторна, що належала американській компанії Western Electrics в місті Сісеро, штат Іллінойс.

Ця історія почалася в 1920-х роках. Керівництво компанії зіткнулося зі зниженням продуктивності на фабриці і запросило психолога Елтона Мейо (Elton Mayo), який працював тоді в Гарвардському університеті, розібратися в ситуації. Мейо за згодою дирекції вирішив поставити експеримент: подивитися, як на робітниць фабрики, що займалися складанням електричних реле, вплине зміна рівня освітленості робочих місць.

Вчений зауважив, що при підвищенні освітленості продуктивність праці робітниць зростала, але при зниженні до колишніх значень зворотного падіння не спостерігалося: продуктивність праці робітниць знижувалася, але не набагато.

Протягом п’яти років після першого експерименту Мейо поставив ще кілька: розсаджував робітниць невеликими групами в окремих приміщеннях або міняв тривалість і періодичність їхніх перерв. Результати були подібними: маніпуляції, спрямовані на збільшення продуктивності праці, приносили певний ефект, а їх скасування не зводило цей ефект до нуля.

В результаті Мейо дійшов висновку, що на залежну змінну (продуктивність співробітниць) впливають не незалежні змінні, що встановлюються експериментатором, а побічна змінна, а саме — розуміння того, що вони беруть участь в експерименті.

Хоторнський ефект — це умови, в яких новизна, інтерес до експерименту або підвищена увага до даного питання приводять до викривленого, часто дуже сприятливого, результату.

Слід уточнити, що отримані Мейо дані могли бути інтерпретовані некоректно: це показали вчені, котрі вивчили їх ще раз у 1992-му році. Вони прийшли до висновку, що в оригінальному дослідженні «хоторнського ефекту» самого цього ефекту не спостерігалося зовсім (принаймні, чисельно його довести не вдалося), а якщо він і був (Мейо міг опиратися не на кількісну, а на якісну інтерпретацію), то його вплив був дуже малим.

MUST READ:  Бренды служат целям клиентов

Втім, ті ж критики в існуванні «хоторнського ефекту» як такого не сумніваються. Наявність ефекту підтверджують і інші дослідження, проведені через кілька років після оригінального експерименту, причому не тільки в сфері продуктивності праці.

Цікаво, що когнітивне викривлення, пов’язане з «хоторнським ефектом», виникає не через вихідні упередження і порушення мислення людини, а як би ззовні: його викликає наявність експериментатора і сам факт проведення експерименту. Вчені, які вивчали питання після Мейо, припустили, що ефект може бути обумовлений не просто фактом спостереження, а тим, що саме це спостереження означає.

Наприклад, зростання продуктивності в умовах експерименту на хоторнській фабриці міг пояснюватися тим, що працівниці вважали його елементом політики дирекції, спрямованої на оцінку їх праці і подальшого звільнення недбайливих. У будь-якому випадку на людину завжди впливає (нехай іноді і незначно) сам факт того, що він бере участь в експерименті.

На відміну від інших побічних змінних, які порушують результати поведінкових експериментів, які можна усунути, вибравши найбільш оптимальну методологію (скажімо, за допомогою подвійного сліпого дослідження, в якому ані експериментатор, ані учасники не знають точно, що саме вивчається), з «хоторнським ефектом» все не так просто.

MUST READ:  Сум як двигун торгівлі

Можна (і навіть потрібно) не говорити учаснику експерименту про справжню мету дослідження аж до його завершення, можна максимально утруднити йому розуміння того, що відбувається (скажімо, не привертати до психологічного експерименту людей із психологічною освітою), але як переконати людину в тому, що він насправді ні в якому експерименті участь не бере?

По-перше, існує етична сторона питання. У більшості досліджень здійснюється збір особистої інформації та її подальше використання, чого не можна робити без особистої згоди того, хто її надає. Саме тому психологічні і соціологічні дослідження — це завжди бюрократія (деяка — для учасників; для самих дослідників бюрократія може бути нескінченною).

По-друге, найчастіше ввести учасника експерименту в оману просто неможливо: його просять виконати певні дії в присутності спостерігача і пройти ряд опитувань.

Втім, психологи наполягають, що при використанні контрольної групи вплив «хоторнського ефекту» можна знизити. Зрозуміло, його впливу не уникне і контрольна група, але порівняння результатів контрольної та активної групи дозволить встановити величину загального для них відхилення і виключити його з аналізу результатів.

За матеріалами N+1

Ілюстрація: Geckoboard