Ефект страуса

Ефект страуса — це когнітивне викривлення, яке полягає в тому, що людина ухиляється від неприйнятної для себе ситуації. Назва ж цього ефекту ґрунтується на поширеному міфі — страуси, при виникненні небезпеки, ховають голову в пісок.

Наприклад, за даними одного дослідження, інвестори, як правило, перевіряють вартість своїх портфелів на зростаючих ринках набагато частіше, ніж коли показники ринків падають. Незважаючи навіть на той факт, що в таких умовах перевірка портфеля допоможе прийняти більш обґрунтоване рішення. Образно висловлюючись — вони «ховають голову в пісок».

Подібна форма мислення пояснюється теорією селективного впливу. Людина віддає перевагу тому, як вона отримує інформацію, вибирає, яку інформацію вона буде обробляти, а яку не брати до уваги. Виходячи з цього, можна спрогнозувати ухилення від неприємних моментів при різних випадках у житті. Наприклад, якщо при симптомах захворювання, що нас турбують, ми не йдемо на прийом до лікаря для встановлення діагнозу («не відвалилося — саме пройде»). Або коли батьки не організовують додаткові заняття для своєї дитини, якщо у неї проблеми з навчанням у школі. Іншими словами, ми майже завжди свідомо намагаємося протистояти можливим розчаруванням, навіть якщо це в кінцевому підсумку погіршить якість фінального результату.

MUST READ:  «Джем» або Нестандартне мислення

Як враховувати ефект страуса?

Щоб пом’якшити ефект, слід задати собі наступні питання:

  • Чи існують додаткові відомості, які допоможуть мені прийняти більш обґрунтоване рішення?
  • Якщо так, то я маю врахувати цю інформацію чи уникнути її?
  • Якщо уникаю, чому я це роблю?

Якщо загальна відповідь на ці питання ствердна, то ви, швидше за все, під впливом ефекту страуса.

Але є кілька способів вирішити цю проблему. Найпростіший варіант — підштовхнути себе до активної роботи з цим знанням. Ми усвідомлюємо факт уникнення і розуміємо, чому це зробили. Хоча це і найпростіший метод, але він не завжди ефективний, оскільки в реальності часто доводиться переконувати себе звернути увагу на речі, від яких ми вважали б за краще відмовитися.

Хорошою альтернативою є створення зовнішніх механізмів, що забезпечують продуктивну роботу — записи в щоденнику, щотижневі оповіщення про якісь події в електронному календарі (наприклад, регулярні платежі).

Крім того, зовнішнім механізмом можуть виступати близькі люди — родичі, друзі. Залучаючи вашу відповідальність і увагу до необхідних моментів, вони допомагають вам переконатися у важливості того, що відбувається. Це працює в тих випадках, коли автоматичні нагадування не так ефективні, наприклад, при прийнятті медичного рішення. По суті, ви можете вибрати будь-який механізм, за умови, що він гарантує і надійно надасть вам необхідну інформацію, не даючи способу її уникнути.

MUST READ:  Метод Кепнера-Трего (К-Т)

Коли ефект страуса прийнятний?

Хоча ефект страуса найчастіше розглядається як щось негативне, слід розуміти, що іноді розумно уникати негативної інформації, якщо це призведе до більш позитивного результату або принесе якусь іншу вигоду. Так само ми можемо утриматися від обробки нових несприятливих відомостей у ситуаціях, коли знаємо, що вони не вплинуть на прийняття рішення. Наприклад, якщо більше нічого не можна зробити при певному збігу обставин, набуття додаткових знань тільки погіршить наш стан.

Важливо пам’ятати, що до процесу вибору лінії своєї поведінки слід підходити раціонально і свідомо. Іншими словами, відмовлятися від певних відомостей потрібно, якщо ви розумієте, що це принесе користь, а не тому, що неприємно мати справу з поганими новинами, повідомленнями, ситуаціями, з якими кожному з нас доводиться стикатися.

За матеріалами 4brain

Ілюстрація: Depositphotos.com