Майбутнє серед нас…

Майбутнє серед нас...Згадую одну з недавніх зустрічей із відомою і шанованою мною представницею гуманітарних наук з української діаспори у США. Як водиться на таких зустрічах, обігрався широкий спектр питань, що стосуються розвитку України. Політика, освіта, економіка, література, історія, погляди, цінності (гуманітарії вперто називають цінності „вартостями”) тощо. Слово за слово, комунікаційна гра, і, як водиться, провокація через жорсткіші, хоч і загальні питання. За правилом ”супутника”, у спокійній розмові з незнайомими людьми, яких, можливо, ніколи не побачиш, можуть часто проявитись якісь глибинні думки, які у поточних справах, можливо, і не розвинулись би у певні твердження.

Отже, з точки зору свого досвіду роботи управлінського консультанта, та викладача для дорослої аудиторії, та багато спілкуючись з різними людьми в Україні, що приймають рішення, я зробив заяву, яка звучить „радикально”, не дуже традиційно. Я впевнений, саме на цьому сайті мене зрозуміють найкраще: „Країну виведуть (врятують!) з очевидної кризи не політики, навіть не представники освіти та культури, а саме підприємці та менеджери”. Насамперед я маю на увазі тих представників бізнесу, які досягли успіху не завдяки (протекціям, адміністративному впливу, крадіжками бюджету, доступу до монополій тощо), а всупереч сьогоднішнім правилам бути „успішним”.

Спроможність мислити самостійно, йти на ризик, брати на себе відповідальність, характерні для тих особистостей-лідерів, які ведуть з колегами бізнес, і відповідно, через створення цінності для суспільства, формують буття, реалізуючи власні мрії, при тому забезпечуючи матеріальний достаток сотням тисяч сімей. Ці люди вже виходять за рамки своєї бізнесової діяльності, і відповідальніше ведуть себе у громаді, підтримуючи сильніші ідеї розвитку в найрізноманітніших напрямках – від культурних, релігійних до освітянських ініціатив. Це все всупереч совковим правилам ( як сарана – для виживання – об’їсти та по ходу обгидити все навколо) мейнстріму, що „дбайливо” культивуються в сьогоднішній державі майже усіма керуючими інституціями, – часто цього не усвідомлюючи.

Ой як багато хочеться сказати, каюсь, тому тільки декілька моментів, списаних з натури, таки скажу.

Такі люди вчаться надзвичайно активно, привозять купу цікавих (найкращих?) ідей, речей, поглядів із-за кордону, інтенсивно впроваджують, як в бізнесі, в своїх організаціях, так і в сім’ях, через партнерів-працівників (саме так – у таких лідерів найняті працівники, по факту, є партнерами) і в їхніх сім’ях. Вони вивчають мови, багато читають, навіть вишукують близькі собі філософські праці, на що раніше, в вищій школі зазвичай, м’яко кажучи, не звертали уваги. Вони стають рольовими моделями для оточуючих, особливо для молоді. Ці люди часто першими серед нефахівців докопуються до історичних джерел своєї країни, спонсорують, підтримують „правильних”, аналогічно сильних духом особистостей, на яких тримаються музеї, школи, за їх підтримкою видаються книжки, які ніколи не принесуть великого прибутку, але є необхідними для розвитку країни.

Якби бюджет витрачався з такою інвестиційною ефективністю як гроші цих людей, не було довго у нас таких лікарень, бібліотек, шкіл, територій. Села піднімаються або ж тримаються на одиницях-фермерах, на яких формується перспективність сіл, а не на багатих землях, чи бюджетних вливаннях.
Нові цінності – відповідальність за себе і за інших, створення кращого, патріотизм, реалізація візійних ідей, які стимулюють, і одночасно дисциплінують у виконанні, у роботі на ідею, в першу чергу, а не на „Папу”.

На відміну від цих людей, в ширшому контексті – від політиків ми отримуємо популізм і часто виховання інфантильності на принципах „дати-відібрати” та „вкрасти”(що робиться звичайно, ж не прямо, майже „законно”). – В університетах легалізовані по факту масові хабарі, в тому числі і через наймасовіший хабар – „контракт”, який дозволяє комфортно отримувати дипломи, якщо маєш гроші. – В медицині бюджет закладає свої правила, які стимулюють колосальні грошові потоки (більші, ніж медичні бюджети) у кишені вже морально підірваних медиків, які інакше не виживуть. Так, якась системність вже з’явилась, всі пристосувались, навчились, для чого міняти… .

Так, ОК, не буду забирати у гуманітаріїв їхнього права заявляти про свою першість у впливі на формування перспективного майбутнього , у політиків свою першість, у науковців свою тощо, скрізь є і будуть професіонали, що задають тон, формують ціннісну базу майбутнього. Це тішить і тримає надію.
Але, без пафосу, – людина, яка почала тільки з ідеї, – і досягла успіху у своїй справі, робить і може зробити країну успішною, без фанфар, хоча часто із синцями та подряпинами від тих, для чиїх дітей, зрештою, то все і робиться…

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Світлана Благодєтєлєва-Вовк

    Чудово.
    Однак, не варто ділити успішних людей на гуманітаріїв і підприємців. Краще усвідомлювати, що вони існують в кожній людині одночасно.

  • Анонімний

    Так, Світлано. Дякую, абсолютно згоден. Трохи провокації. Люди, які створюють є скрізь, і саме гуманітарії, "технарі", вчителі тощо – це ті, що якраз і винесли і передали цю спроможність з недавнього минулого…

  • іроніст

    гуманістичні цінності, але гуманітарна допомога. Коли гуманітарії і бізнесмени стануть гуманістами, все буде добре. Українська термінологія, на щастя, вже розрізняє ці два поняття.

  • Энвил

    Похоже на правду и боль души.
    Хотя, на мой взгляд, «менять» будет личность, необременённая менеджерским успехом, но способная на вдохновляющую честную коммуникацию с другими личностями.