Погляд із того боку акваріуму

Погляд із того боку акваріумуВже два рази в житті мені доводилося працювати разом із дітьми співзасновників (інвесторів) компанії. За моїм спостереженням працювали вони більш… натхненно, ніж усередньому інші. Завжди готові до over time, завжди енергійні і, що особливо, в роботі завжди уважні до деталей. Ось це останнє мені відразу впало в око.

Чому дитина власника фірми настільки уважна до деталей бізнесу на роботі? Середній працівник може бути генієм у своєму фаху, може бути вбивче працьовитим, може бути чудовим team player (здатний до командної роботи), може бути природженим project leader, але ІМХО рідко хто такий уважний до деталей бізнесу, як син/дочка хазяїна.

Перше пояснення, яке приходить в голову: “Вони просто більш зацікавлені, працюють то на себе”. Це не так, бо всі працівники на підприємстві з сучасним менеджментом (саме на таких я працював) зацікавлені. Зацікавлені показувати кращі результати, у кар’єрному рості принаймні. Тоді я зрозумів, що ще відрізняє працівника, який приходить із “цехової родини” та ще й з родини, яка знайома з найвищим фінансовим менеджментом підприємства. Вони – обізнані. Діти керівництва компанії, співвласників бачать повну картину, всі інші – часто ні, бачать лише якусь ланку процесу. Незрозумілі рухи менеджменту, незрозумілі пріоритети фінансування проектів, а в деяких (дикунських) випадках незнання (непрозорість) фінансового стану підприємства робить тебе працюючим в акваріумі. Відкритий океан бізнесу незрозумілий для більшості працівників. Це призводить до того, що працівник замикається на фаховому розвитку без усякої зацікавленості в бізнес-розвитку. Ніякі Performance Appraisal раз на рік, коли менеджер сідає з тобою 1:1 щоб поговорити про бізнес відверто, не врятують ситуацію. Навіть публікація на веб-сайті фінансової звітності хоч і крок в правильному напрямку, але цього недостатньо.

MUST READ:  Широченна продуктова лінійка: Добре чи погано?

Найчастіше це виглядає так, що працівнику наче трохи привідкривають бізнес, але “не впускають в родину”. То як впустити в родину, як досягти симпатії до “власної” корпорації та так, щоб очі працівника блишали на роботі? Наприкклад, один із моїх роботодавців, лідер світового ринку ІТ DELL Corp. заохочує працівників купувати shares (долю в бізнесі). І робить це не лише вигідним (фірма збільшує те, що ти вклав), а й технологічно це просто: на відстані кліку мишкою у Інтранет. Share Management на DELL – це насправді настільки просто для працівника, що одного разу неправильно натиснувши мишкою я перевів туди всю свою зарплату за два тижні 🙂 Досвід був цілком позитивний: зарплату повернули назад, але я сам отримав досвід наскільки просто я можу стати співвласником DELL. Також на цій самій фірмі зовсім не зайвими були регулярні мультимедійні приезентації з деталями рішень, які приймаються найвищим менеджментом. При тому, що цей роботодавець був далеко не найщедрішим на зарплату, лояльність до нього працівників є доволі високою.

MUST READ:  Ознаки жалюгідної роботи

Я думаю, що майбутнє за максимальною прозорістю компаній. Обізнаність рядового працівника з деталями бізнесу має наближатися до обізнаності з ним родини вищого менеджменту компанії. Це неважко донести до працівника за допомогою Intranet. І не лише мовою чисел, але й витратитися на простенький фільм – інтерв’ю з топ-менеджментом, якісь інші сюжети, які в популярній формі показують реальний стан речей. Саме реальний стан речей, а не замилювання очей. Тим більше, що намалювати веселкову ідилію для insider практично неможливо.