ІНТЕРВ’Ю | Richard Haass 19 лютого 2021 р.

Річард Хаасс про нові реалії бізнесу

Якою має бути роль компаній у ситуації, коли світ стикається з масштабними викликами, а бізнес-середовище стає дедалі складнішим? Зокрема, про це йшла мова в розмові Річарда Хаасса (Richard Haass), президента організації Council on Foreign Relations (Рада з міжнародних відносин), автора книги «The World: A Brief Introduction» («Світ: стислий вступ»), з головою McKinsey Global Institute Джеймсом Маніка (James Manyika).

Річард Хаасс про нові реалії бізнесу

Чому глобальні проблеми важливі

Що спонукало Вас взятися за написання книги «The World»?

У першу чергу те, ми ми схильні недооцінювати контекст, в якому перебуваємо. З часу завершення холодної війни минуло три десятиріччя. Тоді було модно говорити про «кінець історії». Але те, за чим ми спостерігаємо зараз, правильніше назвати «повторенням історії». Якщо справи надалі погіршуватимуться, ми можемо стикнутися із «помстою історії».

У бізнесі ми відчуваємо себе так, мовби історія дала нам на деякий час відпустку, але очікуємо ще більшої геополітичної турбулентності, а, можливо, і збільшення кількості конфліктів.

Якщо наш час чимось і відрізняється від інших (маю на увазі останні кілька сотень років) — так це масштабністю глобальних проблем (це кліматичні зміни, тероризм, епідемії хвороби, нерегульований кіберпростір тощо). З пандеміями світ стикався і раніше, але таке явище, як кліматичні зміни — щось кардинально нове для нас.

Диверсифікація ланцюгів постачань

Як змінюється парадигма ланцюга постачань?

Зараз спостерігається певний відхід від глобалізації. До недавнього часу розмови про ланцюги постачань фокусувалися на ефективності та витратах. Часто в компаній було якесь одне джерело постачань, в основному — за кордоном; також вони намагалися мати мінімальні товарні запаси. Але часи, коли можна було на 100% залежати від одного джерела, минули. Для багатьох найкращий варіант — це диверсифікувати поставки.

Думаю, що компанії переходитимуть до концентрування матеріальних запасів у межах національних ринків. Також, напевно, будуть намагання спонукати компанії розміщувати виробництво у своїх країнах. Адже потрібно забезпечити роботою більшу кількість людей.

У процесі зміни парадигми ланцюга постачань різні країни мають працювати спільно, а не окремо одна від одної, бо тоді ми можемо стикнутися з протекціонізмом. Проте поки що я не бачу, аби якісь країни виявляли зацікавленість у такій співпраці.

Способи реагування на глобальні виклики

Як можна досягти результативності у реагуванні на глобальні проблеми?

Якщо виходити з того, що в сучасному світі глобальні питання значать дуже багато і що глобалізація — це реальність, то напрошується висновок про те, що колективні дії незмінно будуть дієвішими. Не можу навести жодного прикладу, який би проілюстрував, що якась окрема країна, діючи самостійно, змогла би щось зробити краще.

Все більшою мірою ми маємо думати про те, як сформувати коаліції тих, хто хочуть та можуть ефективно реагувати на різні виклики. На перших порах буде достатньо, якщо 40%, 50% чи 60% країн чи економік співпрацюватимуть над розв’язанням певного питання, що б це не було, наприклад, формулювання правил функціонування інтернету або реагування на кліматичні зміни.

А потім вони скажуть тим, хто не належить до такого альянсу: «Ви хочете експортувати до нас свою продукцію? Ось екологічні стандарти; ось стандарти щодо кліматичних змін...». Думаю, що ми рухаємося у світ, де такі міркування ставатимуть дедалі вагомішими. Але це не буде якійсь єдиний глобальний стандарт. Швидше за все бізнесам доведеться пристосовуватися до різних регіональних стандартів або стандартів, визначених тією чи іншою угодою.

Роль глобальних інститутів

У своїй книзі Ви аналізуєте роль, які відіграли міжнародні інститути, стабілізуючи ситуацію в світі протягом останніх 50-75 років. Як Ви бачите їхню роль у майбутньому?

Більшість міжнародних інститутів були створені після Другої світової війни. Протягом останніх десятиріч їхня дієвість була доволі високою. Але зараз все виглядає інакше. Так, в рамках Конвенції ООН щодо кліматичних змін було підписано Паризьку угоду по клімату. Але навіть якби кожний учасник сумлінно виконував свої зобов’язання, цього все одно буде недостатньо. Якщо ж взяти інтернет, то в цій сфері немає нічого схожого на серйозні міжнародні домовленості. Тож фактом є те, що міжнародні інститути не задовольняють наших очікувань. І, швидше за все, ми не зможемо створити глобальні інститути, які нам потрібні, бо не вдасться дотягся консенсусу.

Дуже часто використовується поняття «міжнародна спільнота», хоча насправді від неї мало що залишилося. У майбутньому ми матимемо справу із набагато вужчим мультилатералізмом. Це не виглядатиме, як зараз в ООН, коли 193 країни засідають разом. Швидше це будуть 10-15 країн, які готові спільно працювати над певним питанням. Коло учасників не обмежуватиметься урядовими структурами, а буде набагато ширшим. Наприклад, якщо це буде технологія, то запрошуватимуться гравці типу Google, Apple, Facebook, Twitter; якщо — охорона здоров’я чи біотехнології, то серед учасників будуть головні фармацевтичні компанії, Gates Foundation, Bloomberg Foundation тощо.

Бізнес, держава і суспільство

Як змінюються роль та функції бізнесу у нових реаліях?

Бізнес має стати стати активним учасником формування середовища, в якому функціонує. Маю на увазі середовище в широкому сенсі, яке включає в себе правові, політичні, економічні та регуляторні аспекти. Так, компанії мають розуміти ті аспекти міжнародної політики, які стосуються їх. Мусять аналізувати результати тих чи інших переговорів чи діяльність інститутів, які впливають на бізнес.

Компаніям непросто, крім всього, навчитися мислити ще й категоріями міжнародної політики. Як, наприклад, технологічній фірмі знайти тих, хто крім досконалого знання фаху, ще добре розбирається в праві, в міжнародних справах, в економіці? Думаю, що в багатьох компаніях формуватимуться міжфункціональні групи, які працюватимуть над такими питаннями. Також бізнесам знадобляться спеціальні структури (щось на кшталт посольств) у найважливіших для них регіонах, які консультуватимуть їх по політичним, регуляторним та іншим питанням. Адже зазвичай перед тим як розпочати переговори або вчинити якісь крок в юридичній площині, ви захочете отримати фахову консультацію.

Ми вже бачимо, як бізнеси виходять за межі парадигми Мільтона Фрідмана, який стверджував, що єдина відповідальність бізнесу — це отримувати прибутки, та ставлять перед собою ширші цілі. Зараз компанії мають думати і про своїх працівників, і про акціонерів, і про суспільство. Великі технологічні гравці дедалі частіше стикаються із жорсткою критикою. Виглядає так, що вони занадто довго працюють у просторі, де діють старі правила та припущення. Ці компанії стали настільки потужними, що світ каже: «Послухайте, але ж вони не можуть продовжувати працювати, будучи повністю незалежними та нерегульованими». Такою є нова реальність.

Загалом у бізнес-світі змінилося все. Менеджмент в адміністративно-командному стилі, ідея про те, що компанії можуть ставити перед собою вузькі цілі, — це виглядає, як щось, що дійшло до нас з юрського періоду. До нових реалій потрібно адаптуватися. Звісно, це не означає, що бізнеси не повинні мати власних інтересів, але вони мусять усвідомлювати, що функціонують у набагато більш складному та прозорому середовищі.

Все більшою мірою менеджери з бізнесу стають схожими на управлінців з державного сектору. Їм доводиться мати справу з різними стейкхолдерами. Це урядові структури, персонал, громада, міжнародні організації. Зараз у розкладі керівників компаній дуже багато пунктів і тому мені набагато складніше, ніж раніше, заволодіти їхнім часом. За ними постійно спостерігають, їх критикують, регулюють, на них нападають… Компанії вже не мають тієї свободи дій, яку мали одне чи два покоління тому. Тепер світ бізнес-лідерів більше нагадує світ політиків.

За матеріалами "James Manyika speaks with Richard Haass about businesses as ‘global entities’", McKinsey Global Institute.



comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
11 березня — 28 квітня 2021
Онлайн-курс
Школа Керівника і Власника бізнесу: унікальний авторський курс із системного розвитку бізнесу
15-19 березня 2021
Київ
Системне навчання HR-менеджера: HR-стратегія, Мотивація та Оцінка персоналу
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
S.U.M.O. (Shut Up, Move on®). Замовкни та працюйS.U.M.O. (Shut Up, Move on®). Замовкни та працюй
Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомствНіколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств
Теорія каст і ролейТеорія каст і ролей



bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2021, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)