Майбутнє Apple без Стіва Джобса

Автор: Іцхак Адізес (Ichak Adizes)
Джерело: Innovations.com.ua

Іцхак Адізес (Ichak Adizes)

Одразу хочу попередити, що у своїх роздумах використовую специфічну методологію Адізеса за книгою "Управління життєвим циклом корпорації" (Managing Corporate Lifecycles)^*.

Багато років тому, у 1985-му році, коли Джобс пішов з компанії (співзасновник компанії Стів Возняк залишив компанію ще раніше), для Apple усе було передбачувано — (Е) був вигнаний і замінений на (PA) — Джона Скаллі (John Sculley), який мало не знищив компанію.

Річ у тому, що (PA) стиль лідерства у «молодий» індустрії — це рецепт невдачі.

На щастя, (E) зрештою повернули — Джобса знову покликали в організацію, і компанія відновила на ринку позицію інноваційного лідера.

На цей раз Стіва Джобса не звільнили. Він залишається головою ради директорів, яка насправді мало залучена до управління компанією. Натомість, Тім Кук (Tim Cook), головний операційний директор Apple, очолить компанію, посівши місце Джобса.

За перші кілька років управління Кука нічого кардинально не зміниться, але наразі впроваджено багато проектів, ініціатором яких був Джобс. Що ж очікувати через два роки?

Для високотехнологічних компаній характерні швидкі зміни, особливо для компанії, яка втрачає свій (E). Її можуть легко наздогнати і перевершити більш інноваційні та агресивні компанії.

Чому я вважаю, що Apple втрачає свій (E), який був джерелом феноменального успіху? Роль (Е) в Apple уособлювалася в одній людині. Це Стів Джобс. Звичайно, він був не самотній у забезпеченні підприємницької, інноваційної і виконавчої складової компанії. Та він залишався домінуючою силою. Він особисто вирішував, чи побачить світ той чи інший продукт. Джобс особисто закривав проекти, якщо не бачив у них потенціалу.

У стилі роботи (Е) не кожне рішення може бути сформульовано і пояснено. Це швидше "інтуїція смаку", яка визначає процес прийняття рішень. І, напевно, ця інтуїція не є результатом командного процесу (наприклад, шлях народження інновацій в Японії, незважаючи на те, що японці поодинці не дуже інноваційні).

Хто очолить Apple? Колишній операційний директор, який, без сумніву, розуміється на своїй справі, адже інакше його б не висунули на посаду виконавчого директора. На чому він розуміється? Не на (Е), тому що це б призвело до конфлікту з Джобсом. Він, швидше за все, був би ідеальною правою рукою Джобса, працюючи над виконанням стратегії, відмінним (PA), який у своєму стилі має трохи (E), інакше він би не вижив під керівництвом Джобса. Можливо, Кук десь і має приховані поклади (E), але я маю сумнів стосовно цього.

Новий виконавчий директор не прийшов ззовні. Але мені було б спокійніше, якби місце Джобса посів маркетинг-директор чи директор R&D відділу, які, без сумніву, виконують (E) ролі. Та ці люди були другорядними гравцями для Джоба. Він домінував серед усіх (E).

Що ж тепер робити Apple?

Ще є час усе виправити. Ті відділи компанії, яким потрібен лідер (E), повинні очолювати саме такі люди. На жаль, я не знаю структуру компанії Apple, але припускаю, ідея зрозуміла. Директори відділів повинні звітуватися перед головою компанії, таким чином посилюючи силу (Е) в компанії. Вони не можуть бути проігноровані головою чи радою директорів компанії, а їхні ініціативи мають бути схвалені.

Як компанія триматиме лідируючу позицію, замінивши лідера Apple (Е) іншою роллю? Це, звичайно, не компанія Hewlett-Packard, яка втрачала свій (E) протягом тривалого часу, фокусуючись на придбаннях, щоб замінити своє джерело інновацій.

Поки що занадто рано робити висновки стосовно Apple. Та все ж таки я б не став купувати акції цієї компанії. Поки що пропоную просто стежити за компанією і тим, що відбувається з (Е) в Аpple.

^*
E — ефективність у довгостроковій перспективі;
P — ефективність у короткостроковій перспективі;
А — продуктивність у короткостроковій перспективі.

За матеріалами "The Future of Apple, Post-Jobs", Adizes Blog.