Автор статті, яка наведена нижче, Роберт Геллер (Robert Heller) — один із найвідоміших та найулюбленіших британських авторів, чиї книги про бізнес-управління швидко стають бестселерами. Роберт не лише написав понад 50 книг, але й став засновником видання Management Today, а також the Global Future Forum.

Про компанію, яка потерпає від надуправління, часто говорять, що в ній "занадто багато генералів і занадто мало бійців". Незалежно від правдивості цього твердження, сучасний бізнес дійсно залежить від куди більшої кількості керівників, ніж це було в минулому. Це і директор із інформаційних технологій, і операційний директор, і фінансовий директор, і, звісно, особа, яка стоїть на чолі цієї "зграї" — генеральний директор.

"Пишучи про Мислячого Генерального директора, — стверджує Роберт Геллер, — я спершу планував лише запропонувати альтернативну назву для цієї посади — директор зі зростання (CGO, or Chief Growth Officer)".

Генеральний директор — дещо оманлива посада. І хоча особа, яка знаходиться на цьому пості, дійсно виконує обов'язки генерала і директора, все ж їй не варто занадто перейматися мікроменеджментом, брати на себе пряму відповідальність за виконання всіх завдань, контролювати всі продуктові лінії та постійно наглядати за кожним співробітником.

Час генерального директора цінується більше, ніж золото. Занадто багато голосів як всередині компанії, так і поза нею, прагнуть здобути хоча б часточку його уваги. Тож наголос на титулові "генеральний директор" не зовсім правильний. Принаймні хороший керівник не повинен витрачати свій час на нагляд і перевіряти, чи кожен з його співробітників знаходиться на робочому місці і виконує покладені на нього обов'язки.

Такі функції повинні бути делеговані іншим особам та чітко структуровані. Топ-менеджери повинні почуватися комфортно зі своїми підлеглими. Генеральний директор, у свою чергу, також повинен бути відповідальний за створення живого організму, який не піддається законам бюрократії та працює гнучко, злагоджено і швидко.

А оскільки посада генерального директора не в останню чергу передбачає продукування нових ідей, людина, яка її займає, повинна усвідомлювати свою роль, але водночас розуміти, що вона не може створювати всі чи навіть більшість нових ідей у компанії. Правильно спрямувавши свої зусилля, генеральний директор зуміє створити креативну команду, яка допоможе у продукуванні нових ідей.

Генеральний директор, який не вміє позбавитися від щоденної рутини для того, щоб сконцентруватися на стратегії та структурній трансформації, ніколи не стане керівником зі зростання, а отже — не виконає свій основний обов'язок — допомогти компанії досягнути процвітання.

За матеріалами "Chief Growth Officers", management-issues.
Переклад: Ярослав Федорак, MCUa.