ІНСАЙТИ | Нові форми управління 22 лютого 2018 р.

Артем Сердюк: «Більшості бізнесів не варто будувати ніякі “компанії майбутнього”»

Джерело: Blog Imena.UA

Нові часи вимагають нових підходів до вирішення щоденних проблем. Наслідуючи манеру ведення бізнесу в країнах Європи та США, підприємці в Україні переходять на гнучку модель управління. Однак, деякі самопроголошені інноватори від бізнесу лише частково реалізовують нові правила або й зовсім не розуміють суті понять. Про основні помилки тих, хто впроваджує холакратію чи Agile-менеджмент, а також про те, як краще розпочати гнучкий бізнес, нам розповідає Артем Сердюк, консультант із гнучких методів розробки і самоуправління, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи.

Артем Сердюк: «Більшості бізнесів не варто будувати ніякі “компанії майбутнього”»

Помилки під час переходу на новий бізнес-формат

Невірна мотивація. Керівники чекають від «бірюзових» підходів («бірюзові» організації передбачають самоуправління працівників замість менеджменту — прим.ред.) підвищення продуктивності, перемоги над конкурентами або виправлення ситуації з продажами. Але такі інструменти та підходи призначені зовсім не для цього. Це радше способи для зрілих організацій, які досягли своєї межі, розвиватися далі. Наведу таку аналогію: спортсмени-аматори шукають способи натренуватися, щоб пробігти марафон. Перед професійними спортсменами стоять зовсім інші виклики, їхні тренування та спорядження зовсім інші. Чи допоможуть вони аматору? Можливо, але маю певні сумніви, — скоріше, завдадуть шкоди.

Очікування швидких результатів і нерозуміння ціни. Коли ми починаємо змінювати компанію, включати всіх у прийняття рішень, давати більше свободи і, відповідно, більше помилятися — це виводить людей із зони їх комфорту, в якій вони компетентні та ефективні. Але ж ми не просто застосовуємо нові інструменти, ми прищеплюємо нові цінності. У короткочасній перспективі компанія почне працювати гірше. Частина співробітників звільниться, решта спочатку буде працювати менш ефективно — і не факт, що у компанії вистачить грошей пережити цей період, допоки стане краще. Такі речі потребують часу, і цей час в компанії повинен бути.

Спроба скопіювати методики без культури. Пам’ятаєте вислів «Культура їсть стратегію на сніданок?» На практиці це виглядає так: ми вже навчилися працювати за новими методиками, але думаємо і поводимося досі по-старому. Мине ще якийсь час, поки свідомість адаптується до нової реальності. Якщо не приділяти увагу «ментальним моделям», «культурі», всім оцим невидимим і невідчутним речам, компанії часто повертаються до старих методів, тому що працівники не можуть подолати «дискомфорту новизни».

Як будувати Agile-компанію? В якій галузі?

Agile-компанія передбачає швидке тестування гіпотез та різкі «зміни курсу». Таке управління найкраще підходить для коротких технологічних ланцюжків, для індустрій, які дозволяють створювати продукти невеликими командами. Я б сказав, що найкраще підходять для цього креативні індустрії, розробка ПЗ та професійні послуги. Проте відомо багато історій, коли Agile-підходи гарно себе проявляли в машинобудуванні (John Deer), логістиці (порт Роттердаму, Нідерланди) та інших галузях, здавалося б, зовсім непідходящих.

Agile-компанія передбачає швидке тестування гіпотез та різкі «зміни курсу»

Керівнику майбутньої Agile-фірми я б порадив для початку спробувати визначити, які цінності в його компанії та які близькі особисто йому. Уявіть, що ви летите на Марс і хочете взяти з собою когось з вашої організації, щоб на новому місці побудувати її точну копію за духом. Кого з працівників ви оберете? Що цей працівник вважає за важливе, як вирішує конфлікти, як приймає рішення?

Якщо ваші цінності геть не схожі на «бірюзові»: самореалізацію, свободу, швидкі зміни, а радше про безпомилковість, ідеальний результат, інновації — подумайте, чи варто вам розвивати компанію саме в «бірюзову»? Гадаю, більшості бізнесів не варто будувати ніякі «компанії майбутнього», бо в їх «компаніях теперішнього» є ще дуже великий потенціал для зростання.

Чим відрізняються гнучкі компанії від «бірюзових»?

Гнучкі (Agile Companies) — компанії, організовані так, щоб найшвидше реагувати на зміни в навколишньому середовищі. Частіше за все вони працюють малими незалежними командами і короткими ітераціями (короткими повторюваними циклами), налагоджують свої канали зв’язку із зовнішнім світом, постійно комунікуючи з клієнтами, тестуючи свої продукти і сервіси. Вони швидкі й «худі», в них часто немає ретельних перевірок і узгоджень, вони часто помиляються — і все одно встигають першими.

  • Переваги гнучких фірм для бізнесу — це миттєва реакція на зміни. Це як Zara, яка може випустити колекцію одягу обмеженим накладом, подивитися, що продається, і швидко довипустити саме це.
  • Перевага для працівників — цікавіша та різноманітніша робота, вищі вимоги до кваліфікації (бо невідомо, з чим зіткнемося в робочому процесі), але й швидше професійне зростання.
  • Додатковий плюс — прості та прямі канали комунікації, бо з довгими погодженнями можна і не встигнути зреагувати.

У бірюзовій компанії роль самої компанії відходить на другий план

Бірюзові організації (Teal Organizations, за Фредеріком Лалу (Frederic Laloux), автором книги Reinventing Organizations ("Компанії майбутнього")) відрізняє максимальна свобода співробітників. У таких організаціях виникають спонтанні, з нашої точки зору, речі, до яких ми б самі не додумалися, а керівник ніколи не дозволив би. У бірюзовій компанії роль самої компанії відходить на другий план. Приклад — громадські організації, де працюють тільки волонтери. Чим їх втримати, якщо вони — успішні професіонали в інших сферах, заробляють в рази більше грошей? Тільки метою, сенсом їх праці та можливістю реалізувати свої таланти найповнішою мірою. Саме на це і робить акцент бірюзова організація.

  • Переваги бірюзових компаній для їх працівників очевидні.
  • Для бізнесу, на мою думку, — можливість створювати цінність суспільству, розвиваючи і реалізовуючи при цьому потенціал своїх працівників.

Нові форми управління vs. український ринок

Бізнес-середовище України, на мою думку, має потребу в ефективності та виконанні обіцянок. Це фокусує компанії на трішки інших речах: на тому, що речі мають бути зроблені вчасно, добре і, бажано, з прибутком. Тому я б сказав, що гнучкі компанії, «бірюзові» організації, холакратія — це справді компанії майбутнього в Україні. Спочатку треба зробити «домашню роботу»: щоб бізнес взагалі працював, і працював добре. Це як ієрархія Маслоу: не маючи їжі та безпеки, замислюватися про самореалізацію трошки зарано.

З іншого боку, в деяких галузях майбутнє вже настало. Юристи, наприклад, мають сьогодні справу з ICO, юридичними ботами, криптовалютами. Вони мають змінюватися дуже швидко і для таких компаній Agile та холакратія будуть гарними відповідями на їх виклики.

Про стереотипи та упередження

Багато людей самоорганізацію уявляють або як повну анархію та відсутність будь-яких обмежень, або як зібрання казкових супер-людей, які чарівним чином швидко домовляються та рухаються в одному напрямку. Холакратія — це методика, як досягти узгодженості, не відбираючи при цьому в людей владу, наскільки це можливо. Але досягається це все тими ж інструментами: правилами і обмеженнями. Так, обмеження мають інший вигляд, правила приймаються в інший спосіб — але це все ж таки порядок.

Основне запитання, яке я чую: а чи це взагалі можливо? Покажіть компанії, які так працюють, бажано великі, бажано багато років і успішно? Гаразд, подивіться на приклад компанії Zappos, подивіться на державне агентство з ІТ штату Вашингтон, США. На сьогодні вже під тисячу компаній в світі встановили в себе холакратію, їх кількість зростає. В Україні кілька компаній успішно працюють з холакратією вже більше року — серед відомих мені прикладів назву компанії IPland та Raccoon Gang. Але вони і до холакратії почували себе добре і холакратія їх не вбила. За їх словами, працювати їм стало легше, в тому числі і з зовнішніми контрагентами: стало більше чіткості, проблеми вирішуються швидше. В сторону холакратії рухаються юристи з Axon Partners та «Правое дело», також знаю про зміни в цьому напрямку у рітейлера GoodWine та Рекламно-виробничого холдингу «Ферзь».

Друге найчастіше запитання: а чи можу я таке зробити зі своїми людьми? Чи може, варто усіх звільнити і набрати новий персонал? З досвіду інших компаній, певна кількість людей таки звільниться, інколи — до третини штату. Але коли ви даєте владу працівникам, важливо, щоб вона не потрапила не в ті руки. Тому «спільні цінності», особливо при працевлаштуванні в компанію, стають насправді важливими.

Три поради для засновників гнучкої компанії

  1. Визначте, нащо воно вам треба і чи підходить за цінностями. Подивіться на такі компанії, сходіть на екскурсію.

  2. Копіюйте не тільки методики: будуйте правильну культуру, а для цього подумайте і про зміну структури, і про спеціальні заходи і ролі для співробітників.

  3. Розраховуйте на більший час, щоб нова культура та практики прижилися. Але впевніться, що у вашої компанії є час і гроші на таку трансформацію.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Торгівці правдою. Бізнес на новинах та битва за фактиТоргівці правдою. Бізнес на новинах та битва за факти
Створення інноваторів. Як виховати молодь, яка змінить світСтворення інноваторів. Як виховати молодь, яка змінить світ
Освіта проти таланту. Сила творчостіОсвіта проти таланту. Сила творчості

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тренди, Інсайти, Інтерв'ю, Рецензії, Бізнес-навчання, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Статті партнерів
ПРОЄКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2025, Management.com.ua

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)