РЕЦЕНЗІЇ | Огляд книги 6 березня 2020 р.

Третій стовп: як ринки і держава залишають спільноту на узбіччі

У своїй новій книзі «The Third Pillar: How Markets and the State Leave the Community Behind» («Третій стовп: як ринки і держава залишають спільноту на узбіччі»)1 Рагурам Раджан (Raghuram Rajan) показує, які небезпеки для суспільства несе вилучення соціального компоненту із загальної формули економічного процесу, а також пропонує свій погляд на те, як можна відновити втрачений баланс.

Третій стовп: як ринки і держава залишають спільноту на узбіччі

Рагурам Раджан, професор Чиказького університету, колишній голова Резервного банку Індії, раніше головний економіст Міжнародного валютного фонду, здобув у своєму професійному середовищі репутацію прозорливого «єретика». У 2005 році Раджан сказав, що фінансові інновації, які сприймалися «на ура», зроблять наш світ набагато ризикованішим місцем. А його книга «Fault Lines: How Hidden Fractures Still Threaten the World Economy» («Лінії розлому: як приховані "тріщині" загрожують світовій економіці») стала свого року «післямовою» до глобальної фінансової кризи. В ній Раджан стверджує, що економічні потрясіння є неминучим наслідком розколу в суспільстві, спричиненого фактором поглиблення нерівності.

У «The Third Pillar» Раджан знов жорстко критикує сучасний соціально-економічний уклад — на цей раз за ігнорування такого надважливого складника, як спільнота. Саме в цьому він бачить «витоки багатьох проблем політичного та економічного характеру, що турбують сучасний світ, зокрема, це поширення популістського націоналізму та радикальних рухів лівого толку». Це, як зазначається в книзі, «несе загрозу для ринкової ліберальної демократії, що принесла добробут жителям цілої низки країн».

Щоб зрозуміти коріння проблеми, Раджан пропонує розглянути вплив останніх економічних зсувів на економічну географію деяких країн. Не заперечуючи благ, які дав людству стрімкий розвиток технологій, автор зазначає, що деструктивний ефект технологічної революції проявився раніше, ніж продуктивний. Наслідки наступу технології виявилися дуже неоднорідними для територіальних громад великих країн. Одні переживали зліт; інші занепад. У багатьох громадах, які раніше об’єднували представників різних класів, відбувалася поляризація, бо середній клас переїжджав до більш благополучних місць. І дуже часто «другосортні» спільноти прирікалися на стагнацію або деградацію.

Це, на переконання автора, має не тільки лише економічні, але й більш глибинні наслідки, бо руйнується критично важливий елемент соціальної інфраструктури країни. Спільнота, яка «для кожного окремого індивіда є "якорем", що скріплює його із реальними людськими мережами та дає відчуття ідентичності» є місцем, де "колесо" абстрактних політичних та економічних змін стикається з "дорогою" реального життя». Саме чинник спільноти має вирішальний вплив на те, як люди адаптуються (або не адаптуються) до спричинених прогресом потрясінь.

Упродовж століть спільнота була головним гравцем на полі соціального життя: і політична, і економічна діяльність коренилася у локальних мережах та інститутах». Прикладом архаїчної спільноти є феодальний маєток. Поступово удільна система консолідувалася під «парасолькою» монархії, а з часом з’явилася конституційна держава, що відкривало шлях формуванню конкурентних ринків. Науково-технічний прогрес невпинно набирав обертів та відкривав можливості для географічної та економічної мобільності. Фактично перетворення світу у «глобальне село» розпочалося за кілька століть до того, як нам було запропоновано цей термін. У цьому ідеалізованому багатьма економістами макросередовищі практично не залишалося місця для колись найважливіших зв’язків, що об’єднували людей. Фактично вони ставали «піском», який гальмував рух машини економічної ефективності. Що більше люди прив’язані до певного способу життя чи до близьких або друзів, то менше в них виражене бажання пристосовуватися до нових економічних реалій. Чимало економістів, не заглиблююсь у сутність проблеми, з надмірною легкістю пояснюють причини трагедій таких міст, як Детройт, тим, що люди надто люблять свій край і не хочуть кудись переїжджати.

Але, як зазначає Раджан, у підсумку переваги, які дають суспільству сильні спільноти, набагато перевищують деякі негативні моменти (наприклад, це може бути надмірний консерватизм або сила застарілих традицій). Серед найважливіших функцій здорових громад — навчання та виховання молоді; прищеплення апробованих кількома поколіннями цінностей та соціальних норм; мобілізація людей на колективні, зокрема, протестні дії; взаємна підтримка одне одного. Також спільноти відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні самосприйняття та відчуття належності, — людської потреби, яка в іншому разі може стати предметом зазіхань політиків-демагогів та представників радикальних рухів. Однією із найнебезпечніших ідеологій автор вважає популістський націоналізм (або неприйняття всіх і всього, що сприймається як «чуже»).

«Популістський націоналізм підірве демократичні системи, що функціонують в умовах ліберальних ринків... Він небезпечний тому, що звинувачує когось і не пропонує рішень. Йому потрібен безупинний приток "злодіїв" для підзарядки своєї бази енергією. Він підштовхує світ у бік конфлікту, а не кооперації. І хоча націоналісти популістського толку можуть піднімати важливі питання — сучасний світ не може дозволити собі прийняти їхні короткозорі рішення».

Характеризуючи критичну значущість балансу трьох опор, Рагурам Раджан пише:

«Суспільство страждає, коли одна із його опор слабішає або надмірно зміцнюється стосовно інших. Занадто слабкі ринки — і суспільство стає непродуктивним. Ослаблюється спільнота — і суспільство рухається в бік кланового капіталізму. Занадто слабка держава — і в суспільстві домінують страх та апатія. І, навпаки, занадто багато ринку — і суспільство стає несправедливим. Занадто багато спільноти — і суспільство втрачає динамізм. Занадто багато держави — і суспільство стає авторитарним. Баланс — ось що критично важливо».

За матеріалами strategy+business.


    1 Книга увійшла до переліку «Найкращі бізнес-книги 2019-го року», категорія «Економіка», за версією strategy+business.


comments powered by HyperComments
БІЗНЕС-ПОДІЇ ДЛЯ ВАШОГО РОЗВИТКУ:
17 липня 2020
Київ
Кевін Гаскелл (Ex-СEO UK Porsche, BMW, Lamborghini): Як об’єднати команду, щоб досягати екстраординарних результатів
22-23 липня 2020
Онлайн-курс
Ефективні інструменти нематеріальної мотивації
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
ПрокрастинаціяПрокрастинація
Магічне мистецтво ігноруванняМагічне мистецтво ігнорування
Творча крива. Як створити потрібну ідею в потрібний часТворча крива. Як створити потрібну ідею в потрібний час

bigmir)net TOP 100

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Семінари, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2020, Management.com.ua
Портал створено та підтримується Strategic

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)