Теорія покликання до лідерства
Driven to Lead: Good, Bad, and Misguided Leadership
Амбітною ціллю книги "Покликаний бути лідером: Хороше, погане та неправильне лідерство" (Driven to Lead: Good, Bad, and Misguided Leadership) став синтез кількох теорій людської поведінки поєднаних концепцією так званого оновленого дарвінізму (Renewed Darwinian theory). Автор книги Пол Лоуренс (Paul Lawrence) стверджує, що лідерство, яке насправді є не чим іншим, ніж особливим способом прийняття рішень, є настільки ж природнім для людей, як, скажімо, здатність літати для птахів.
У серці теорії оновленого дарвінізму лежить теорія "покликання", яка розроблена Нітіном Норія (Nitin Nohria) (зараз він займає посаду декана Гарвардської бізнес-школи) та описана у спільній книзі Лоуренса та Норія "Покликання: Як людська природа формує наш вибір" (Driven: How Human Nature Shapes Our Choices). Лоуренс стверджує, що існує чотири незалежні підсвідомі сили, які визначають механізм людського існування: потреба накопичувати ресурси, потреба захищати себе, потреба взаємодіяти з іншими людьми та потреба усвідомлювати і досліджувати світ навколо себе. І якщо перші дві сили властиві як людям, так і тваринам, то останні дві притаманні тільки людям.
У другій частині книги Лоуренс досліджує історичні моделі лідерства та причини появи психологічно неврівноважених лідерів, в яких не проявлялася потреба взаємодіяти з іншими людьми. Він наводить приклади таких політичних лідерів, як Наполеон та Сталін, а також бізнес-лідера Джея Гоулда — злочинного барона XIX-го століття. Він називає їх "людьми без свідомості" і приходить до висновку, що їхні психологічні вади є генетичними та, за великим рахунком, не можуть бути виправлені завдяки соціалізації. Значну кількість "людей без свідомості" на лідерських позиціях Лоуренс називає "глобальною хворобою суспільства".
У третій частині книги автор продовжує застосовувати принципи оновленого дарвінізму для вирішення глобальних проблем. Він пропонує користуватися ними при розробці корпоративної структури, яка б сприяла виникненню позитивної/моральної корпоративної культури. Лоуренс навіть радить вивчати теорію оновленого дарвінізму в бізнес-школах, оскільки, на його думку, це суттєво покращить здатність студентів аналізувати ситуації.
Як наслідок — маємо доволі провокативну книгу, місцями — навіть контроверсійну. З неї можна отримати багато корисних інсайтів, але все ж до багатьох тверджень варто ставитися зі здоровим скепсисом.
Ярослав Федорак, за матеріалами strategy+business.
|
