Менеджмент.com.ua - головна сторінка
На головну
Зробити закладку
Мапа сайту
Розширений пошук
Зворотній зв'язок
Проекти MCUa
Розсилка оновлень порталу


ТЕНДЕНЦІЇ | Інновації 20 травня 2010 р.

Новий епіцентр інновацій

Джерело: інтернет-проект Innovations.com.ua

"До сьогодні всі вважали, що країни, які розвиваються, є лише надійним джерелом дешевої робочої сили. Однак нещодавно вони почали завзято конкурувати з багатими країнам в інноваційному бізнесі.", — стверджує Адріан Вулдрідж (Adrian Wooldridge), редактор колонки "Schumpeter" в The Economist.


Малюнок: Brett Ryder,
The Economist
У 1980-му році американські топ-менеджери компаній-автовиробників були настільки вражені переворотом в автомобільній промисловості, коли Японія витіснила США з позиції провідного глобального автовиробника, що розпочали масові візити до Японії, аби з'ясувати, що ж відбувається. Як японці змогли побити американців за двома показниками — ціною і надійністю? І як вони спромоглися виробляти нові моделі з такою швидкістю? Після візиту до Японії американські експерти виявили, що відповідь на ці питання зовсім не пов’язана з промисловою політикою чи державними субсидіями, як вони того очікували. Виявилось, що вся справа у бізнес-інноваціях. Це був неймовірний успіх — японці придумали новий проривний підхід до виробництва, який швидко завоював назву — "ощадливе виробництво" (lean manufacturing).

Спеціальний звіт The Economist про інновації цілком вказує на те, що сьогодні відбувається подібна ситуація з країнами, що розвиваються — вони стають епіцентром інноваційної діяльності багато в чому так само, як це зробила Японія у 1950-х роках. Вони винаходять нові продукти і послуги, які є значно дешевшими, ніж їхні західні аналоги: автомобілі за ціною $3000, комп’ютери — $300 і мобільні телефони — $30, що забезпечують національний мобільний сервіс всього за 2 центи за хвилину. Вони винаходять нові системи виробництва й розподілу, експериментують з абсолютно новими бізнес-моделями. Всі елементи сучасного бізнесу, від управління ланцюжком постачань до управління персоналом, були швидко переосмислені і відновлені в новій формі саме в цих країнах.

Чому країни, які ще вчора асоціювались тільки з дешевизною людської праці, сьогодні стають лідерами інноваційної діяльності? Очевидно, що вони мають грандіозні бажання і плани на майбутнє. Керуючись сумішшю амбіцій та страху, прагненням зайняти вершину світової арени і навіть страхом дешевших конкурентів, скажімо, В'єтнаму чи Камбоджі, вони невпинно піднімаються по ланцюжку створення вартості. Країни, що розвиваються, стають конкурентоспроможними не тільки на місцевих ринках, вони виходять на глобальну арену.

Інвестиційний звіт ООН демонструє той факт, що близько 21 500 транснаціональних корпорацій сьогодні базуються на території країн, які розвиваються. Такі компанії, як Bharat Forge (кування, Індія), BYD (виробник акумуляторних батарей, Китай) і Embraer (реактивні літаки, Бразилія) є найкращими у світі. Ряд компаній з Бразилії, Індії, Китаю і Росії покращили свої позиції більше ніж в чотири рази у рейтингу Financial Times 500 за 2006-2008 роки. Топ-двадцятка бразильських транснаціональних корпорацій збільшили свої іноземні активи більше ніж у два рази лише за один рік (2006).

Західні транснаціональні корпорації плекають все більшу й більшу надію на ринки, які розвиваються, адже вважають ці ринки джерелом економічного зростання і якісною науково-технічною базою талантів — те, що їм сьогодні вкрай необхідно. Транснаціональні корпорації очікують, що близько 70% світового економічного зростання протягом наступних кількох років буде головним чином спричинене ринками, які розвиваються, причому 40% забезпечать тільки дві країни — Індія й Китай. Вагомим фактом є те, що Китай і в меншій мірі Індія спрямували величезні вливання в освіту за останні декілька десятиліть. Так, наприклад, за рік Китай випускає 75 тис. інженерів і програмістів із вищою освітою, а Індія — 60 тис.

Найбільші транснаціональні корпорації світу прагнуть проводити свої дослідження і розробки в країнах, які розвиваються:

  • Компанії, що входять до рейтингу Fortune 500, мають 98 R&D центрів у Китаї і 63 — у Індії, причому деякі з компаній мають більше одного такого центру.
  • General Electric Healthcare International, провідний виробник медичного обладнання, витратив більше $50 млн. протягом останніх декількох років на будівництво найбільшого у світі R&D центру в Бангалорі (Індія).
  • Компанія Cisco витратила більш $1 млрд. на відкриття другої глобальної штаб-квартири Cisco East в Бангалорі.
  • Дослідницький центр Microsoft у Пекіні є найбільшим центром компанії за межами американської штаб-квартири у Редмонді.
  • Компанії, які напряму залежать від дослідницьких центрів, особливо ІТ-спеціалістів і консультантів, постійно збільшують свій штат в країнах, що розвиваються. Наприклад, чверть робочої сили компанії Accenture знаходиться в Індії.

Компанії як західних країн, так і країн, що розвиваються, зрозуміли, що повинні багато вкладати, аби досягти успіху на цих перспективних ринках. Сьогодні вже не досить зосередитися на середовищі, яке любить Gucci і Mercedes. Ми повинні звернутись до тих мільярдів людей, які живуть за межами Шанхая і Бангалора, перейти від зростаючого середнього класу до іншого ярусу міст — фермерів із віддалених селищ. Це означає переосмислення всього — від продуктів до систем дистрибуції.

Аніл Гупта (Anil Gupta) з Університету Меріленд (Коледж Парк) стверджує, що ці ринки є одними з найжорсткіших у світі: системи дистрибуції можуть бути безнадійними; доходи — непередбачуваними; забруднення — надлишковим; уряди — доводити до божевілля: іноді втручатись, а іноді — не забезпечувати основних послуг; піратство здатне вичавити з бізнесу весь прибуток; скрізь злидні. Острови успіху оточені морем проблем, які змогли перебороти лише деякі відважні компанії. Yahoo! і eBay втекли з Китаю, що нещодавно зробила і компанія Google, переїхавши до Гонконгу. Навіть Black & Decker, найбільший американський виробник інструментів, майже непомітний в Індії та Китаї — країнах, які по суті є двома найбільшими у світі будівельними майданчиками.

Але незважаючи на все це, можливості країн, що розвиваються, колосальні. Потенційний ринок споживачів величезний: населення цих країн вже набагато більше, ніж у розвинених країнах світу і зростає набагато швидше. Крім того, очікується, що сотні мільйонів людей в Китаї та Індії увійдуть до середнього класу в найближчі десятиліття. Економіка цього світу також зростатиме швидше (див. рис. 2). Тут немає того, що спостерігається на розвинених західних ринках, зокрема компанії не страждають від дорогих "успадкованих систем". Вражає масштаб освічених людей. У Китаї щороку випускається з університетів більше 5 млн., а в Індії — близько 3 млн. молодих освічених людей. З точки зору талантів, це потужний і відносно дешевий інструмент економічного зростання.

Така комбінація проблем і можливостей — це своєрідний непередбачуваний коктейль творчості. Цікаво, що саме бідність споживачів є драйвером розвитку бізнесу. Це своєрідний стимул для покращення життя і досягнення економічного благополуччя всієї країни.

Піратство, яке тут достатньо поширене, змушує компанії підтримувати модернізацію своїх продуктів. Знову ж таки — згадайте Японію 80-х років. Toyota і Honda прийняли нову заповідь виробництва "точно-в-термін" (just-in-time). Вони це зробили через те, що земля і сировина були дорогими, але саме це і допомогло ефективно управляти якістю. Схожим чином компанії в країнах, що розвиваються, сьогодні перетворюють свої проблеми на переваги.

Зовсім нещодавно всі були глибоко переконані, що епіцентром процесу глобалізації був Захід, після чого все поширювалось по всьому світу. Керівники з Нью-Йорку, Лондона і Парижа контролювали процес зі своїх престижних офісів у скляних вежах, а західні споживачі отримували всі переваги від цього. Здається, все перевертається з ніг на голову.

Ринкові чемпіони країн, що розвиваються, такі як ArcelorMittal (виробник сталі, Індія) і Cemex (цемент, Мексика) вже залишили далеко позаду своїх західних конкурентів. Інтелектуальні монстри — Infosys і Wipro, офіси яких базуються в Індії, також досягли значних успіхів у сфері інформаційних технологій. Більше того, іноді традиційний глобальний ланцюг поставок працює навіть у зворотному напрямку — так, наприклад, бразильська авіабудівельна компанія Embraer купує складові частини на Заході, після чого проводить монтажні роботи безпосередньо в Бразилії. Крім того, спостерігається наступна тенденція — споживачі країн, що розвиваються, багатішають швидше, ніж споживачі західних країн.

Будь-які попередні припущення щодо інновацій сьогодні вже під питанням. Люди з Заходу воліють вірити, що саме їхні компанії вигадують ідеї у власних лабораторіях вдома, після чого просто експортують їх у країни, що розвиваються, аби вирішити питання робочих місць. Однак це припущення стає все менш й менш вірогідним з кожним днем. Західні компанії охоплюють "поліцентричні інновації", оскільки вони поширюють R&D центри по всьому світу. Але не західні компанії стають локомотивами інновацій, починаючи від телекомунікаційної галузі, закінчуючи IT-галуззю.

Переосмислення інновацій

Сама природа інновацій має бути докорінно переосмислена. Більшість людей на Заході асоціюють інновації з технологічними проривами, які згодом втілюються в нові революційні продукти, схвалюються елітою і, в кінцевому підсумку, просочуються в маси. Але значна частина важливих нововведень полягає у поступовому поліпшенні продуктів і процесів, спрямованого на середню чи нижню частину піраміди доходів: подивіться тільки на зразкову систему постачання Wal-Mart або програми Dell для персональних комп'ютерів.

Світ, що розвивається, поза сумнівом, зробить вагомий внесок у прорив інновацій. Він вже далеко попереду Заходу в таких галузях, як мобільні гроші (здійснення платежів за допомогою мобільного телефону) та онлайн-ігри. Науково-дослідна лабораторія Microsoft в Пекіні винайшла розумні програми, які дозволяють комп'ютерам розпізнавати рукописний шрифт і перетворювати фотографії в карикатури. Huawei, китайський гігант телекомунікацій, став четвертим найбільшим заявником на патент у світі. Але найзахоплююча інновація пов’язана з різноманіттям компаній Wal-Mart та Dell — розумні способи розробки продуктів і процесів організації для залучення мільярдної аудиторії споживачів, яка тільки відкрила для себе глобальний ринок.

Важливо зазначити, що в цих країнах переважає оптимізм, навіть незважаючи на пережиту глобальну фінансову кризу. 2009 Pew Global Attitudes Project підтверджує це — приблизно 94% індійців, 87% бразильців і 85% китайців стверджують, що задоволені своїм життям. Більшість людей у Китаї та Індії переконані, що нинішня економічна ситуація у їхніх країнах позитивна, вони чекають на нові можливості для подальшого вдосконалення і думають, що їхні діти будуть жити краще, ніж вони. Без сумніву, це країни, цитуючи Черчілля, бачать можливості в кожній труднощі, а не труднощі в кожній можливості.

Америка успадкувала виробничу лінію Генрі Форда і реорганізацію Альфреда Слоуна. Японці винайшли ощадливе виробництво і практично знищили американські автомобілі та електроніку. Сьогодні ринки, що розвиваються, розробляють власні оригінальні ідеї управління, а західним компаніям все частіше й частіше доводиться вчитися цьому у своїх суперників. Всі, хто звик думати про цей світ тільки як про джерело дешевої робочої сили, повинен визнати, що він так само може бути джерелом руйнівних інновацій.

За матеріалами "The world turned upside down" (A special report on innovation in emerging markets), The Economist.
Переклад: Анна Глива
.


I Всеукраїнська конференція дистанційного навчання НЕ ПРОПУСТІТЬ:

Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.

ДОКЛАДНІШЕ ►


РЕКОМЕНДАЦІЇ    
   


система корекції помилок Увага! На сайті працює система корекції помилок. Побачивши помилку в слові (реченні), виділіть його та натисніть Ctrl+Enter.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖКНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Связи — не главное. На чем держится прочный бизнесСвязи — не главное. На чем держится прочный бизнес
Креативное мышление в бизнесеКреативное мышление в бизнесе
Война за креатив. Как преодолеть внутренние барьеры и начать творитьВойна за креатив. Как преодолеть внутренние барьеры и начать творить
Корпократия. Как генеральные директора прибирают к рукам миллионы долларовКорпократия. Как генеральные директора прибирают к рукам миллионы долларов
Как очаровывать людей. Искусство влиять на умы и поступкиКак очаровывать людей. Искусство влиять на умы и поступки

Відгуки

Відгуків немає

Ваше ім'я:
E-mail:
Коментар: 
 

  

Успешные инвестиции начинаются с бонуса 100%

bigmir)net TOP 100
МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тенденції, Інтерв'ю, Бізнес-освіта, Коментарі, Рецензії, Консалтинг
СЕРВІСИ: Робота, Семінари, Книги, Форуми, Глосарій, Ресурси, Статті партнерів
ПРОЕКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

RSS RSS Актуально   RSS RSS Методологія   RSS RSS Книги   RSS RSS Форуми   RSS RSS Менеджмент@БЛОГ
RSS RSS Відео   RSS RSS Візіонери   RSS RSS Бізнес-проза   RSS RSS Бізнес-гумор


Copyright © 2001-2016, Management.com.ua
Портал створено та підтримується STRATEGIC

Підписка на Менеджмент Дайджест

Отримуйте найновіші матеріали на свій e-mail (1 раз на тиждень)



Дякую, я вже підписана(-ий)