Ми звикли вважати, що найкращий результат досягається при найвищому рівні мотивації. Але чи це дійсно так? Наскільки повинна бути вмотивованою людина, щоб домогтися максимального успіху? На ці питання дає відповіді Закон Єркса-Додсона.
Закон Єркса-Додсона говорить про те, що найкращі результати досягаються при середньому рівні мотивації. Тобто існує межа (оптимум мотивації), до якої мотивація зростає і після якої починає знижуватися.
Фактично закон Єркса-Додсона включає в себе два закони. Перший із них описаний вище, а другий гласить: що вище складність виконуваного завдання, то нижче оптимальний рівень мотивації; і навпаки: що нижче складність, то сильніше оптимальна мотивація.
Причини дії закону Єркса-Додсона
Ще в 1908-му році Роберт Єркс (Robert M. Yerkes) і Джон Додсон (John D. Dodson) у ході експериментів з’ясували, що середня ступінь мотивації є найбільш ефективною при навчанні тварин проходити лабіринт (мотивація задавалася інтенсивністю ударів струмом). Чому це відбувається?
До досягнення точки оптимуму мотивація зростає за відомими всім законами: що сильніше потреба у виконанні завдання, то краще ми з нею справляємося.
Але після досягнення точки оптимуму ми починаємо відчувати емоційну напругу: хвилюємося, напружуємося, відчуваємо стрес. І, звичайно ж, зважаючи на ці обставини наша продуктивність падає. Тому чим вище мотивація після точки оптимуму, тим гірше ми справляємося із завданням.
Практичне застосування закону Єркса-Додсона
Дослідження проводилися не тільки з тваринами. Звичайно ж, людей не вчили проходити лабіринт і не били струмом, але по відношенню до людини також була виявлена закономірність, про яку говорять Єркс і Додсон.
Людям пропонувалося виконати завдання за певну матеріальну винагороду. У міру зростання суми зростала і зацікавленість учасників — вони краще справлялися із завданням. Але до певного моменту.
Коли сума винагороди стала досить великою, люди починали нервувати і переживати, що заважало їм справлятися з даним завданням. Цей досвід підтвердив справедливість закону Єркса-Додсона.
Експериментально було визначено, що для простих завдань оптимальною є мотивація 7-8 балів за десятибальною шкалою, для завдань середньої складності — близько 5-ти балів, для важких завдань — 2-3 бали.
Зважаючи на вищезазначене, звертайте увагу на те, якого рівня мотивації необхідно досягти. Наприклад, якщо ви начальник і доручаєте якусь складну справу своєму підлеглому, то «мотивувати» його звільненням або позбавленням премії в разі невдачі буде не найкращим рішенням. Така мотивація тільки перешкодить виконанню складного завдання.
І не забувайте стежити за тим, як ви мотивуєте самі себе. Можливо, десь вам не вистачає мотивації, а, можливо, десь її надто багато. Прагніть досягти оптимуму, щоб досягати найкращих результатів.
За матеріалами 4brain
Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців