Наприкінці 1980-х Японія цікавила всіх. Успіхи кайша, японських корпорацій, з їхніми надто відмінними методами управління, а також неймовірне захоплення ними глобальних споживчих ринків кинули виклик багатьом галузям у США та спровокували торговельну війну. У будинках американців почали помічати такі бренди, як Sony, Panasonic, Hitachi, Toshiba і Sanyo. За ними на дорогах з’явилися Toyota, Nissan, Honda та Mazda. Згодом, коли порядок світової торгівлі змінився, Японія зазнала двадцятирічного занепаду з повільним економічним зростанням і постійною боротьбою з дефляцією та боргом. Японська електроніка здебільшого зникла з нашого поля зору, а ті невеличкі новини про Японію, які нам трапляються, здебільшого негативні й зазвичай рясніють такими прикметниками, як «втрачений», «низький» або «відсталий».
Проте, поки ми не спостерігали за Японією, її бізнес запустив великий процес трансформації, і її результати стають помітними. Станом на 2020 рік Японія є третьою за величиною економікою світу. Японські компанії зміцнюють азійські ланцюги постачання за допомогою передових матеріалів і компонентів. Вони є ключовими гравцями в передових технологіях для цифрової трансформації, займаючи домінуючі частки глобального ринку в сотнях найважливіших виробничих компонентів. Наприклад, японські компанії забезпечують третину світового обладнання для виробництва напівпровідників і більше половини найважливіших матеріалів у цій галузі.
