Десять найбезглуздіших управлінських виразів

Штучні слова, намагання придати складності речам простим та очевидним, — все це властиво мові управлінців. «Її створено для того, щоб відволікати увагу від проблем і винуватців провалів, а також зміцнювати позицію тих, хто має організаційну владу», — пише Стівен Пул (Steven Poole), автор книги «Unspeak: Words are Weapons») («Слово не горобець. Мова — це зброя»).

Ілюстрація: Shutterstock

1. Просуватися уперед (Going forward)

Серед словосполучень, найбільш ненависних для багатьох людей, — вирази на кшталт «відтепер» або «у майбутньому». Бо вони несуть у собі намагання стерти із закутків нашої свідомості «темне» минуле (чи не тому, що менеджмент встиг наробити у ньому купу помилок?), а також — суто риторичну «благу вість» щодо наближення до жаданої стратегічної цілі. Хоча насправді шанси її досягти майже нульові, адже робочі дні, здебільшого, заповнені нарадами, що нагадують похоронні зібрання, і на яких ведуться пафосні розмови про те, як важливо просуватися вперед.

2. Деталізація даних (Drill down)

Може й не зовсім правильно проводити асоціації із різальним інструментом фалічної форми — втім, чи так вже конче потрібно козиряти запозиченим із технічної мови «drill down»? Навіщо говорити — «висвердлювати дані»? Чому б не сказати простіше — «детальніше проаналізувати дані»?

3. Діяти (Action)

Звісно, діяти — це вкрай важливо. Проте, хотілося б, аби закликів до дій у мові управлінців було менше. Бо дуже сильно вони нагадують пустопорожні лозунги, що змушують засумніватися, а чи знають насправді менеджери, ЯК треба діяти. Тож, чи не краще привнести конкретику, вживаючи слова «вчиняти»/«робити», які вимагають додатку — або відповіді на запитання ЩО?

4. «Кінець гри» (End of play)

Так зараз модно в американських і британських компаніях звіщати про завершення робочого дня. Напевно, цей вираз взято із дитячої розмови у надії, що інфантилізація працівників зробить їх поступливішими, і вони радо працюватимуть за трьох, не вимагаючи нічогісінько взамін у менеджерів. Крім цього, ймовірно, що деякі управлінці вбачають у цьому виразі магічне заклинання, за допомогою якого сподіваються переконати людей, що робота — це задоволення.

5. Результати + доставка (Deliver)

Нині вживати в описах проектів просто слово «результати» (results, outcomes) — щось не прийнятне. Замість цього результати робіт по проекту чомусь стали називатися «deliverables». Напевно, вважається, що споріднення із дієсловом доставляти (to deliver) формуватиме надихаючі асоціації із динамізмом та романтикою долання великих відстаней — прямо, як у кур’єрській поштовій службі; а може навіть викличе в уяві постапокаліптичну картину, як у фільмі Кевіна Костнера (Kevin Costner) «Листоноша» («The Postman»).

6. Питання (Issues)

Якщо назвати проблему проблемою, то можна викликати справжню паніку в управлінських шерегах, і, найгірше, — заплямити боса підозрами, що, найімовірніше, саме він її створив. Отже, безпечніше говорити про «питання», так, мовби ви знаходилися на прийомі у психотерапевта. Як пише Роберт Потт (Robert Pott), керуючий редактор The Times Literary Supplement: «Якщо ми говоримо: "Навколо Х виникло кілька питань", у перекладі нормальною мовою, це означає, що проблема — настільки масштабна, що ми боїмося навіть згадувати про неї». Але, попри всю нейтральність слова «питання», чи не є це завуальований спосіб сказати, що комусь чогось серйозно бракує. І якщо ви, представляючи якусь пропозицію, говорите про те, що з нею пов’язані деякі питання — чи не краще спершу над ними попрацювати?

7. Леверидж (Leverage)

А навіщо потрібен фінансовий термін «леверидж» у повсякденному бізнес-лексиконі? Хиба що для того, аби додати гламуру із сфери високих фінансів (хоча і дещо потускнілого у наслідку подій останніх років) до занадто прозаїчного слова «використовувати»?

8. Стейкхолдери (Stakeholders)

В радіусі дії чи то окремого проекту, чи то бізнесу в цілому завжди опиняються певні групи людей — персонал, постачальники, бізнес-партнери… Слівце «стейкхолдери» почало кружляти в діловій мові з легкої руки нових лейбористів¹, які так полюбляли називати, зрозуміло, не пасивно-причетних до якогось питання сторін, а людей, що виявляли до нього активну (здебільшого, фінансову) зацікавленість. Ось як роз’яснює бізнес-аналітик Емма Шелдрік (Emma Sheldrick) деякі поширені у корпоративній мові вирази: «"Управляти стейхолдерами" — означає «втихомирювати людей, які ставлять гострі запитання стосовно того, чому ситуація виглядає саме так». Натомість "оновити матрицю стейкхолдерів" можна перекласти людською мовою так: "Ми повинні замінити тих, хто не погоджуєтеся з існуючими розкладами тими, хто не висловлюватиме жодного незадоволення"».

9. Компетенції (Competencies)

Чим погані такі слова, як «здібності», «знання» та «навички» — не зрозуміло. Але стилістичного спустошення мови, забрудненої «компетенціями», неможливо не помітити. Більше того, як показує сервіс Google Ngram Viewer, починаючи з 1990 року частотність вживання цього новотвору зростає із такою ж загрозливою швидкістю, що й середньорічна температура атмосфери Землі.

10. «Наближаємося до заходу сонця» (Sunset)

Крім усього, управлінців ще й на поезію потягнуло. Замість прозаїчного «завершувати» дедалі частіше вживається «конвертований» у дієслово іменник «sunset». Назвати павука павуком чи вибрати якійсь гарний евфемізм? Звісно, що управлінці віддадуть перевагу останньому. А тут ще і в творчих здібностях можна позмагатися; наприклад, сказати у поетичній формі, що премії більше не виплачуватимуться (ось найпростіший варіант: всі додаткові виплати зникнуть, як сонце за обрієм).

За матеріалами "10 of the worst examples of management-speak", The Guardian.

¹ Лівоцентристський рух у лейбористській партії Великої Британії.