Криза — це нова можливість. Яка саме?

Автор: Антон Верховодов, інноваційний стратег
Джерело: "НВ Бізнес"

Коронавірус та світова економічна рецесія викликали бажання дати рекомендації по підготовці до кризи від цілого ряду експертів. Популярними були думки про скорочення ризикових проєктів та зайвих витрат. Інновації не повинні стати жертвою цих скорочень — а навпаки отримати більше уваги.

Криза — це нова можливість

Популярна мантра, яку повторюють візіонери. Що ж вона означає?

Початок епідемії COVID-19 часто порівнювали із епідемією SARS у 2003 в тому ж Китаї. Тоді невелика 4-річна технологічна команда Джека Ма будувала онлайн В2В-платформу для американських покупців та китайських постачальників. Заборона подорожей до Китаю та страх перед зараженнями з боку американців призвели до перетікання великої частини подібних угод з виставок в інтернет — саме тоді Alibaba почав епічно рости й еволюціонувати. Ця ж епідемія допомогла JD.com та Tencent — фактично створивши китайський e-commerce, який сьогодні має гігантські розміри.

Найбільша криза останніх десятиліть у 2007-2009 роках дала нам фінтех і заклала фундамент для становлення Лондона як світової столиці фінансових технологій. Боргова криза так трусила Європейський Союз у 2012-2013 роках, що молодь того покоління розчарувалася у традиційних порядках, інституціях — і пішла одразу працювати у стартапах. На цій хвилі Берлін утвердився континентальною столицею інновацій, а у Європі пішов бум корпоративних інновацій та власних інноваційних хабів.

Турбулентні часи провокують інновації

Криза зруйнує старі порядки — деякі елементи традиційного бізнесу відпадуть. Їх можна підібрати та збудувати по-новому. Проте чи зроблять це самі традиційні бізнеси, або дозволять це зробити технологічним підприємцям за рахунок ефективнішої роботи і дешевих цифрових архітектур — велике питання.

Криза вивільнить талант із потужною експертизою в індустрії та бажанням її радикально змінити. Отже, ваша справа із високою ймовірністю постраждає двічі: від кризи та від нової конкуренції.

Справжні інновації розвивають нові бізнеси дешевше та ефективніше — цим відрізняються підходи стартапів та корпорацій, завдяки яким перші перемагають. Про таку асиметричну конкуренцію нещодавно розповідав Адріан Сливоцький в інтерв'ю НВ. До того ж, кризові часи запустять дарвінський механізм відсіювання тих, хто неефективно розвиває нові бізнеси.

За цією схемою після фінансової кризи 2007-2009 років з’явився фінтех. Після ряду банкрутств та скорочень у великих банках далеко не усі банкіри вирішили повернутися до традиційної роботи. Більше того, велика частина бачила проблеми індустрії зсередини та мала додаткову мотивацію її змінити. Помітивши, що Кремнієва Долина своїм технологічним підприємництвом атакує все більше традиційних індустрій, колишні банкіри вирішили приєднатися до цієї хвилі.

10 років потому, fintech став вагомою силою фінансового світу. Нові стартапи відібрали більше 1/3 новоствореної виручки у банківському секторі, задали високу планку якості сервісу, у 5-10 разів знизили операційні витрати на звичні операції та за рахунок кращої роботи із даними та діджитал змогли відкрити ринки, недоступні для традиційних банків. У розрахунку на одного працівника, інвестори оцінюють платіжного єдиногора (стартап із капіталізацією 1+ млрд) Stripe, що створений ірландськими підлітками, у 10 разів дорожче за глибу банківського сектору JP Morgan.

На які можливості звертати увагу вже сьогодні

Дещо з сьогоднішньої кризи видно вже зараз. Перша і найбільша тенденція — future of work та віртуалізація життя.

Під карантином багато команд почали переходити на дистанційну роботу, школи та університети переводять навчальний процес в онлайн. У перший тиждень карантину в Італії список топ-10 додатків в AppStore складався з 7 для віддаленої роботи та 3 для віддаленого навчання. Коронавірус вибив із рейтингу найгарячіший додаток планети — TikTok (щоправда, мене дивує відсутність у топ-10 сервісів доставки).

Ідея масової віддаленої роботи перейшла із розряду фетишу Кремнієвої Долини у стан критичної необхідності для бізнесів різних категорій. На щастя, тенденція future of work обсмоктується в інноваційному середовищі не перший рік. Завдяки цьому нам доступні як численні програми для колаборації (дзвінки, документи, робота з ідеями), так і кращі практики організації віддаленої чи розрошеної роботи в команді (distributed teams).

Мінімізують контакт не тільки колеги між собою. Обслуговування клієнтів теж перетікає в онлайн. За останній тиждень я отримав декілька імейлів від компаній із натяком на те, що майже усі стандартні операції можна виконати через додаток. Сервіси доставки користуються неабиякою популярністю, бо теж допомагають у соціальній ізоляції. При чому, я очікую, що тренд Uber-for-X нарешті добереться і до інших побутових тем: прибирання, прання та хімчистка.

Друга можливість пов’язана із «хардовими» індустріями. Радикальна зупинка економічного життя в Китаї боляче вдарила по виробничих ланцюгах компаній з усіх країн. На фоні торгової війни Китай-США та бажання ЄС зберегти індустріальну конкурентоздатність, для промислової автоматизації, Industry 4.0 та цифрових моделей у виробництві відкривається величезний ринок. Свою частку отримають як hardware та глибокотехнологічні стартапи, так і платформи-агрегатори попиту на виробництво деталей із мережами дрібних виробників.

В обох випадках Україна може відхопити собі частину пирога і створити глобальних гравців. Тож раптом вашому бізнесу ставатиме погано під впливом кризи — ось вже кілька полей із можливостями. А працюючи з інноваціями систематично навіть у період кризи такі поля можна відкрити й реалізувати всюди.