ІНСАЙТИ | Залученість персоналу 26 грудня 2016 г.

Як підвищити рівень залученості персоналу

За даними Gallup Daily, у світі лише 13% працівників демонструють достатньо високий рівень залученості (інакше кажучи, мають певний емоційний зв'язок з організацією, а тому намагаються працювати на піку своїх можливостей). Звісно, можна звинувачувати людей у байдужості до своєї роботи, замовчуючи при цьому першопричину, якою є те, що менеджери, здебільшого, виконують суто управлінську функцію і не спромагаються освоїти лідерську роль.

Шерлін Лаубі (Sharlyn Lauby)
Шерлін Лаубі
(Sharlyn Lauby)
Як зазначає Шарлін Лаубі (Sharlyn Lauby), консультант у HR-cфері, підвищити рівень залученості підлеглих нескладно. Для цього потрібно розвинути в собі набір звичок, які можуть кардинально змінити стосунки між менеджментом і працівниками. Серед цих характеристик наступні.

1. Розуміння, коли потрібно надати допомогу, а коли — можливість для навчання. Напевно, одна із найскладніших речей для управлінця — це уникнути спокуси втрутитись, коли виникають проблеми та збої. Але працівники мусять навчатись, а подеколи для цього потрібно зробити помилки. Найкращі менеджери добре відчувають тонку грань між ситуаціями, в яких їхнє втручання необхідне, й моментами, коли потрібно дати людям можливість навчатись самим методом проб і помилок.

2. Знання своїх сильних і слабких сторін. Кожний менеджер, як і будь-яка інша людина, щось робить дуже добре, а щось погано. Управлінці-лідери відрізняються від решти своїх колег готовністю визнати свої слабкі місця. Вони не бояться сказати: «Мені погано вдається те й те, а тому потрібен хтось, хто б міг компенсувати цей недолік.

3. Позитивне світосприйняття. Погодьтесь, завжди похмура людина навряд чи зможе створити в колективі сприятливий емоційний клімат. Тому необхідно навчитись концентруватись на позитиві та перетворювати несприятливі обставини на можливості.

4. Прагнення отримувати зворотний зв'язок від підлеглих. Один із найкращих способів мотивації підлеглих — це залучити їх до сфери діяльності керівника. Це можна зробити, попросивши людей оцінювати продуктивність роботи свого шефа. Менеджери, котрі доросли до рівня лідера, вміють створити середовище, в якому висловлення коментарів та критики щодо їхньої управлінської ефективності, є не лише безпечним, але й бажаним.

5. Вміння визнавати успіхи працівників. Важливо не просто відзначати успіхи підлеглого (хоча деякі керівники всіляко цього уникають), а робити це у найбільш значущий для людини спосіб. Це ж стосується і комунікації. Щирість спілкування плюс здатність знайти індивідуальний підхід до працівників — зокрема, це потрібно для ефективної мотивації. Проте такий спосіб взаємодії не ототожнюється з «панібратством». Адже рівність і справедливість — це цілком різні речі.

6. Залучення підлеглих до процесу прийняття рішень. Потрібно, щоб це стосувалося не лише простих виборів, але також складних рішень, які інколи приймаються в умовах, наближених до хаосу. Також важливою ознакою високоефективних менеджерів є здатність розподіляти типи управлінських рішень на три основні категорії: 1) які вони приймають одноособово від імені своєї команди; 2) котрі мусять бути продуктом спільних зусиль; 3) рішення, які підлеглі можуть приймати самостійно.

7. Здатність працювати в команді. Найкращі менеджери дуже добре усвідомлюють, що вони не лише керують ввіреною їм групою, але також є членами управлінської команди. Неспроможність боса ефективно взаємодіяти зі своїми колегами ставить під сумнів наявність у нього лідерських якостей, а також здатність відстояти інтереси підлеглих, коли це потрібно.

8. Конструктивність взаємодії зі своїми керівниками. Сутність взаємодії з вищими керівниками полягає не в підлабузництві, а в об’єктивному інформуванні щодо реального стану справ та в роз’ясненні певних важливих моментів, з якими стикається бізнес.

9. Ефективне делегування. Серед ознак управлінського професіоналізму — здатність розрізняти, яку роботу потрібно виконувати самому, а яку слід передати підлеглим. При цьому високоефективних менеджерів не лякає, що, набувши нових навичок, підлеглі можуть у чомусь перевершити їх.

10. Готовність сказати: «Я не знаю». Загалом, бути керівником не означає знати все. Найкращі управлінці не бояться визнати: «Я цього не знаю — мені потрібно це з’ясувати».

За матеріалами "The 10 Habits Great Managers Use to Engage Employees", hr bartender.



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
КНИГИ ДЛЯ РОЗВИТКУ:
Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіхуНалаштуйся на зміни. Нова психологія успіху
Вміти все. Чому універсальність перемагає спеціалізаціюВміти все. Чому універсальність перемагає спеціалізацію
Зроби це зараз. 21 чудовий спосiб зробити бiльше за менший часЗроби це зараз. 21 чудовий спосiб зробити бiльше за менший час

МЕТОДОЛОГІЯ: Стратегія, Маркетинг, Зміни, Фінанси, Персонал, Якість, IT
АКТУАЛЬНО: Новини, Події, Тренди, Інсайти, Інтерв'ю, Рецензії, Бізнес-навчання, Консалтинг
СЕРВІСИ: Бізнес-книги, Робота, Форуми, Глосарій, Цитати, Рейтинги, Статті партнерів
ПРОЄКТИ: Блог, Відео, Візія, Візіонери, Бізнес-проза, Бізнес-гумор

Сторінка Management.com.ua у Facebook    Менеджмент.Книги: телеграм-канал для управлінців    Management Digest у LinkedIn    Відслідковувати нас у Twitter    Підписатися на RSS    Поштова розсилка


Copyright © 2001-2024, Management.com.ua

Менеджмент.Книги

телеграм-канал Менеджмент.Книги Менеджмент.Книги — новинки, книжкові огляди, авторські тези і цінні думки з бізнес-книг. Підписуйтесь на телеграм-канал @books_management



➥ Дякую, я вже підписана(-ий)