Найважливіші інгредієнти лідерства

Відповідно до висновків останнього дослідження компанії McKinsey, ключ до підготовки ефективних лідерів у розвитку якостей чотирьох типів.

Ілюстрація: Shutterstock

Останнє дослідження, проведене фахівцями McKinsey^* наштовхує на думку, що управлінська результативність залежить від доволі вузького набору лідерських вмінь.

Спочатку дослідники, використовуючи власний досвід та інформацію з фахової літератури, сформували перелік з 20-ти якостей, притаманних лідерові. Потім вони провели опитування 189 індивідів, які представляли 81 організацію з різних країн світу, з метою зрозуміти, як часто в них використовуються певні типи лідерською поведінки. Далі відповідно до системи McKinsey, що вимірює рівень організаційного здоров’я, компанії було розподілено на дві групи: структури, що демонструють високу лідерську ефективність (верхній квартиль) і ті, які мають слабкий потенціал у даній сфері (нижній квартиль).

Як з’ясували автори, менеджери організацій першої групи, як правило, демонстрували чотири типи лідерської поведінки із 20-ти можливих (див. табл.); саме це пояснювало 89% відмінностей між сильними і слабкими в плані ефективності лідерства організаціями. Отже, згідно цього дослідження, найважливішими для успіху компанії є наявність у її менеджерів якостей таких категорій, як:

• ефективне розв’язання проблем. У рамках цього процесу відбувається збір та аналіз інформації, а також проводиться її оцінювання на предмет значущості стосовно певної ситуації. Саме на цьому ґрунтуються рішення, що приймаються у подальшому (як стратегічні, наприклад, щодо угод M&A, так і ті, що стосуються цілком буденних речей, скажімо, як підійти до вирішення конфлікту в команді);

• зорієнтованість на результат. Лідерство — це не лише створення візії та доведення її змісту до підлеглих, але й також забезпечення її реалізації. Лідери, яким притаманна зорієнтованість на результат, цінують ефективність та продуктивність; на першому плані для них вчинення дій, що реально важливі для досягнення бажаного результату;

• прагнення почути різні точки зору. Ця властивість проявляється, зокрема, у бажанні менеджерів відстежувати тренди, що можуть вплинути на організацію, та в їхній здатності розпізнавати зміни у зовнішньому середовищі. Крім цього, такі керівники заохочують підлеглих надавати ідеї, які можуть покращити результативність структури. Вони здатні розрізняти основні й другорядні проблеми, а також приділяти відповідну увагу питанням, котрі непокоять різні причетні до справи сторони;

• надання підтримки іншим. Лідери, яким притаманна ця якість, спроможні зрозуміти, що відчувають інші люди. Виявляючи щирий інтерес до тих, хто їх оточує, вони формують довіру до себе та допомагають колегам і підлеглим долати проблеми. Також такі керівники в змозі розсіювати необґрунтовані страхи, які можуть турбувати людей, а також впливати на міжособистісні стосунки в колективі з метою не дати внутрішнім конфліктам розростися та стати «чорною дірою», що поглинатиме енергію людей.

Як наголошують дослідники, роблячи таки висновки, вони не намагаються ані поставити крапку в тривалих суперечках про те, що для лідерів найважливіше; ані сказати, що конкретні обставини, в яких діє керівник, є чимось другорядним. «Досвід показує, що різні ситуації вимагають використання різних управлінських стилів, — пишуть автори. — Але наше дослідження вказує на наявність стрижневої моделі лідерської поведінки, яка є найбільш актуальною для більшості компаній, особливо для менеджерів, котрі працюють "на передовій"», при цьому додаючи, «що в процесі розробки програм підготовки нового покоління керівників варто в першу чергу звернути увагу саме на ці чотири типи лідерських якостей».

За матеріалами "Decoding leadership: What really matters", The McKinsey Quarterly.

^* Автори дослідження: Клаудіо Фезер (Claudio Feser), директор у Цюріхському офісі McKinsey; Фернанда Майол (Fernanda Mayol), молодший партнер в офісі компанії у Ріо-де-Жанейро; Рамеш Срінівасан (Ramesh Srinivasan), директор в Нью-йоркському офісі.