КОЛОНКА РЕДАКТОРА №4: Пошук компанією власного "обличчя" — Архів думок

О

Оксана Щегельська 2 лютого 2004, 12:34 #1

Пошук компанією власного "обличчя"

Малий, середній, або великий бізнес. Часу на створення чи ведення будь-якого з них витрачається, як каже наш партнер, майже однаково. Але питання часу стає другорядним у порівнянні з визначенням, на що саме витратити частину власного професійного життя та навіщо: що саме створити чи в чому принести користь. З часом все більше відчуваєш, що життя минає. Відсутність нової або розвитку "старої" цілі для себе, як керівника, безумовно подвоює наполегливість (за словами Марка Твена). Це з одного боку. Але з іншого, як не парадоксально, саме відсутність "змісту" робить інколи безнадійні речі все ціннішими та ціннішими у цій наполегливості.

Продовжувати молитися на "бути компанією №1", або "бути малим бізнесом та найвдалішим", "інноваційною компанією", "компанію, яка приносить задоволення всім клієнтам", "все добре, але гроші — зараз"? "Ні, дякуємо" — кажуть деякі з нас та йдуть власним шляхом, створюючи або використовуючи нову візію, можливості в бізнесі та в житті.

Незважаючи на зовнішню незмінність деяких наших потужних компаній, в них поступово, але з кожним днем все більше й більше, "відкриваються" зміни саме у суті бізнесу. Та ці зміни зачіпають не тільки впровадження сучасних технологій управління. Скоріше — далеко не тільки їх впровадження. Мова йде про переосмислення власної візії в першу чергу "першими особами" (її професійної частини), зміни у принципах управління через власні досягнення та навчання, перевірену теорію часом. А питання "бути великим чи не бути", "бути начальником чи не бути" якось зникають, що відкриває простір створенню бажаних якісних професійних результатів для Клієнтів, для себе, для суспільства.

Оксана Щегельська,
заступник директора SCG

S

serg 12 лютого 2004, 11:58 #2

Начальники и руководители - люди, от которых зависит развитие общества. Но это общая фраза, а реально развитие общества зависит от их профессиональных, человеческих, моральных качеств. К сожалению 90 %начальников в нашей стране большей частью это болваны, полные гордыни и самодовольства. Такие люди никогда по настоящему не страдали их не унижали. Страдание как говориться путь к самопознанию.Такие люди не способны к переосмыслению своей жизни и своей роли в обществе, к пониманию необходимости гармоничного развития себя и принципов управления.

Будь моя воля я бы поставил на их место священников. Или нет, ввел бы в процесс их обучения какое нибудь испытание (типа голодания, самобичевание). Шучу конечно.

О

Оксана Щегельская 13 лютого 2004, 14:43 #3

Уважаемый Сергей,

Думаю, "начальники" и "руководители, от которых зависит развитие общества" - это разные категории, разные люди :)

То что у нас больше "начальников" на метр квадтратный пока - это, наверное, наше несчастье. А может - выбор тех, для кого "полурабство" - это, в некоторой степени, норма в жизни?

Интереснее другие люди: "руководители, от которых зависит развитие общества", люди с собственной Визией. Практика показывает, что их в природе, в принципе, не очень много. Очевидно, что среди них доля людей с "правильной" Визией, отвечающей общечеловеческим ценностям, постепенно возрастает в нашей Украине.

А за "правильной" визией на жизненном пути этих людей, как Вы знаете, иногда стоит одиночество, страдание. Хотя, впрочем, может быть и наоборот, как Вы говорите "Через страдания рождается Визия" ...