Перехід з категорії фінансового менеджменту до розряду викладачів бізнес-школи — не завжди просте рішення. Випускники бізнес-шкіл, які чудово розуміються на всіх деталях теорії, але не мають жодного практичного досвіду — основне джерело проблем для фінансових менеджерів провідних компаній. Найбільш очевидне рішення — прихід реальних фінансових практиків на посади викладачів у бізнес-школах.

Практикуючі фінансові менеджери стверджують, що їхня викладацька діяльність допомагає їм переосмислити власні підходи до ведення справ, а їхнім студентам — набути практичного досвіду роботи з фінансами. Викладацька діяльність не лише відкриває перед фінансистами доступ до останніх досліджень та розробок у їхній сфері, але й надає можливості для створення професійної мережі. Цікаво те, що багато фінансових менеджерів, спробувавши себе у ролі лекторів бізнес-шкіл, назавжди обирають для себе академічний шлях.

Маріо Вінзіа (Mario Vinzia), фінансовий директор італійської нафтової компанії Eni Servizi, переконаний, що викладацька практика, яку він отримав у SDA Bocconi University, де читав лекції протягом 20 років, допомогла йому ефективно керувати власною фінансовою командою та підвищити рівень утримання найталановитіших співробітників. "Мої колеги завжди були вдячні за можливість працювати з керівником, який при необхідності може пояснити, навчити та допомогти розвиткові їхніх навичок", — пояснює він.

Втім, перехід із кабінету фінансового директора до стін аудиторії ніколи не був простим. Для фінансиста, який вирішив спробувати себе у ролі викладача важливо мати "бездоганну репутацію", бути відкритим до комунікації та, що найважливіше — отримувати задоволення від спілкування зі студентами. Не варто забувати і про те, що пояснення повинні бути простими і доступними для розуміння. Навіть про найскладніші речі хороший викладач зуміє розповісти просто.

За матеріалами "Class work", Economist.com.
Скорочений переклад: Ярослав Федорак, MCUa.