Хто такий наставник і з чим його „їдять”?

Вперше про наставництво, яке наш народ чомусь дуже любить називати „їхнім” словом – коучінг (coaching), я почув на конференції „Навчання персоналу…”. Точніше чув я про нього і раніше – але щоб так багато і з розстановкою – то ні!

Відтоді стикався із незрозумілим і трохи дивним словом „наставник” доволі часто. Як в Інтернеті, так і в повсякденному житті. Проте не можу сказати, що почав його краще розуміти. Навіть навпаки – продовжую заплутуватися далі.

Вдалося дізнатися, що слово найчастіше вживається щодо спорту і перекладається як „тренер”. Тут все просто. Хороша футбольна команда ніяк не обійдеться без тренера, як і баскетбольна, волейбольна чи будь-яка інша. Проте, коли звернутися до сфери бізнесу – все виявляється дещо складніше. В цьому випадку йдеться швидше про інший переклад слова coach – “наставник, особистий педагог”. Оскільки останнє значення в українців асоціюється з доволі поширеним „репетитор”, то залишається лише „наставник”.

Із походженням слова „коуч” начебто розібралися. Тепер спробуємо визначити його функції. Тут також все майже ясно. Наставник, за логікою, повинен в прямому сенсі цього слова „наставляти”. Тобто спрямовувати людину на шлях істинний, вчити її, виправляти помилки, допомагати знайти рішення у складних ситуаціях. А людина, в свою чергу, повинна радитися зі своїм наставником, перед тим, як вчинити певну дію.

Хороший наставник повинен допомагати позбавитися невпевненості, знайти вихід зі скрутної ситуації… Словом – допомагати людині досягнути особистого зростання. Позитив стосунків із наставником полягає в тому, що вся їхня діяльність замикається на Вашому розвиткові. Іншими словами, у них немає іншої мети, ніж допомогти Вам розвиватися.

Проте, є два „але”, з якими мені так і не вдалося розібратися.

По-перше, ніяк не можу собі уявити середньостатистичного клієнта коуча. По-ідеї, ним повинен бути топ-менеджер чи керівник. Але уявити керівника, якого вчать, змушуючи повсякчас задумуватися над кожним своїм вчинком – погодьтеся – це доволі складно.

По-друге, це ж яку потрібно мати витримку, щоб дозволити посторонній людині втручатися фактично у кожну сферу свого життя? В цьому сенсі наставник асоціюється для мене зі психоаналітиком. А й справді, яка між ними різниця? І той, і інший намагається задавати „правильні” питання; і той і інший має на меті допомогти клієнтові, позбавити його особистих проблем. Чи може „коуч” – це психоаналітик для топ-менеджерів?

Можливо, серед наших відвідувачів є наставники, або люди, які користувалися їх послугами. Або просто хтось має що сказати на цю тему. Запрошуємо до дискусії…

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →

Опубліковано Категорії Загальна
  • v.pavlyuk

    Зазвичай коуч – це людина, яка стоїть набагато вище за свого учня. Причому цей статус тренер заробив сам, здобувши попутно великий досвід. Саме цей досвід і дозволяє стати тренером.
    Коуч не може бути теоретиком, він не може наставляти інших в тій сфері, яку сам не пройшов від самого низу до самого верху. Неможливо людину навчити тренерству з нуля.
    На мою думку, хороший коуч вийде з найкращого спеціаліста, в якого є ще задатки викладати. А викладач – це передусім психоаналітик.

    Також всі інструкції тренера повинні виконуватись учнем безумовно, що є досить важко. Тому коуч повинен бути такою особистістю, інструкції якої не будуть піддаватися сумніву збоку учня. Це, напевно, найважчий момент. Топ-менеджер – людина з високою самооцінкої, яка не буде слухати, а тим більше виконувати, вказівки людини, в чиїй компетентності вона сумнівається.
    Студенти не сприймають викладача, який їм говорить про те як розпочати свій бізнес, якщо цей викладач не має власно

  • Анонімний

    Думки навздогін: чи можна навчитися наставництву? Тобто так – досвід обов"язково необхідний. Але чи кожен, здобувши досвід, може стати коучем. Чи лише окремі особливо обдаровані особистості здатні на це?

  • v.pavlyuk

    Потяг до наставництва має йти від серця. Я сам знаю людей, які отримують задоволення від того, що допомагають іншим. І вони вчаться того вміння.
    Є правило, яке практично завжди працює: якщо хочеш щось здобути, допоможи іншому здобути те саме. Очевидно, люди, які стають коучами, діють, опираючись на це правило.

  • More_ff

    Доброго здоров"я усім.

    Цікава тема для обговорення.

    Від себе хочу добавити, що у будь кого може бути наставник.
    Запитаєта чому? Бо наставник – це та людина, котра направляє свого учня у правильне і життєво необхідне русло торкаючись усієї сфери фізичного і духовного життя. Якщо людина займає високу посаду – це значить, що лидина змогла реалізуватися у житті. Але він(вона) всеодно залишається людиною і маючи наставника, сприймають за честь.

    Не кожна людина може стати наставником. Для цього інтелекту не достатньо, потрібен ще внутрішній талант даний від Бога наставляти людину. І не кожного можна наставляти, бо не кожному це потрібно…

    Шукайте запитання i відповіді знайдяться.