Покоління «C» і що робити з ними брендам

Покоління «C» і що робити з ними брендамНа сторінках нашого блога ми багато писали про принципи роботи представників старшого (бебі-бумерів) і молодого покоління (відповідно поколінь “X” і “Y”). А ось Ден Панкрац (Dan Pankraz), директор по плануванню DDB Sydney, стверджує, що брендам вже необхідно розуміти й уміти залучати так зване покоління “C” – аудиторію, що ймовірно стане значно впливати в усьому світі, маючи пристрасть поширювати свої погляди й враження в соціальних мережах.

На відміну від “X” і “Y”, покоління “C” – це не “вікова” група: тут і підлітки, і ті, кому за 20 – всі ті, кого “зростили” соціальні мережі. Що означає літера “C” – предмет дебатів. Кілька років тому це означало “Контент” (Content). Зараз букву зв’язують із безліччю слів, але найчастіше це – “Connected Collective Consumer” – “Підключений колективний споживач”.

Покоління “C” – не цільова аудиторія в чистому виді, а співтовариство “цифрових аборигенів”, які стануть співробітничати із брендами. Для успішної взаємодії із представниками покоління “C” брендам треба створювати свіжий “культурний капітал”, який можна обговорити – важливий процес, що дає статус серед “своїх”, усередині свого “клану”.

Отже, що відрізняє покоління “C”:

– кланова поведінка. Як і багато молодих людей, представники покоління “C” проявляють свою індивідуальність, долучаючись до групи й проявляючи себе усередині неї. У нашому випадку це самовираження базується на бажанні “зконектитися” навколо якої-небудь цікавої ідеї, культурного об’єкта й іншого приводу. Брендам треба вміти долучатися до спілкування, що відбувається усередині й між кланами.

– соціальний статус, породжуваний тим, чим ви ділитеся. У поколінні “C” авторитет серед “одноплемінників” досягається завдяки публікованим думкам, ідеям, спостереженням тощо. Ваш вплив залежить від того, чим ви ділитеся і як часто це робите.

– поведінка, подібна рію бджіл. Члени покоління “C” мобілізуються в “єдиному пориві” як бджоли, навколо предмета, цікавого для них. Коли справа стосується, наприклад, рішення про покупку, 85% молодих людей покладаються на схвалення своїх однолітків. Усе оцінюється й обговорюється, перетворюючи ухвалення рішення в командний вид спорту. Маркетологи повинні звертатися вже не до “я”, а до “ми”. Маркетинг перетворюється в комунікацію зі співтовариством, не з індивідуумом, до вміння створити тему, яку підхопив би “рій”.

– соціальний кисень. Покоління “C” процвітає, “харчуючись” можливістю бути в постійному “конекті” за допомогою соціальних мереж. Мобільні пристрої стали “соціальним киснем”, дозволяючи перебувати в онлайні й поширювати свої погляди та враження усередині кланів.

– безперервна участь. У наш час підлітки споживають контент протягом 13-ти годин у добу й постійно стикаються з новими “новинами”. Будучи знавцями в управлінні контентом/інформацією, вони залучені в нескінченне спілкування, регулярно транслюючи свої враження в світ.

– хамелеони. Представники покоління “C” – “хамелеони”, які увесь час модифікують свою ідентичність для паралельної приналежності безлічі кланів. “Один вимір” – не варіант для покоління “C”.

– со-креатори. Соціальний інтернет виявив креативність покоління “C”, внаслідок чого Ден Панкрац говорить про “демократизацію творчості”. Представники покоління “C” тепер не просто споживають ідеї, – вони беруть активну участь, грають і співробітничають. Вони хочуть бути частиною історії бренда.

За матеріалами MediaRevolution

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Энвил

    Хочу обратить внимание на то, что социальные сети ведут себя точно так же, как и любые коллективы. Поэтому придумывать какое-то третье поколение-С бессмысленно. Ниже опишу худшее проявление коллектива.

    Социальная «сегрегация» происходит во всех социальных образованиях. Внутри социального «клуба» возникают лидеры и шуты гороховые, эта парочка реально контролируют социальное образование. Первые – власть, а вторые – участники травли чужих. Средняя прослойка благоволит лидеру и, как правило, не имеет собственного мнения. Середнячки подвержены моде и хотят участвовать в популярных тусовках. Чужие – те, кто имеет собственное мнение, потому их вытесняют и от них избавляются. «Борьба» с чужими сплачивает социальное образование. Поэтому характер поведения участников легко предсказуем в будущем. Если лидер и шут споткнутся на стойком чужом, середняки будут выжидать – тусовка на время замрёт.

    А теперь проведу параллели. Вот свежая статья: «Моббинг: фазы развития и пр