Абсурдні контрасти дозрівання

Абсурдні контрасти дозріванняВи ніколи не замислювались про контрастні явища, які нас оточують? Ну, скажімо, маємо таке глобальне явище як суцільна інформатизація, але чимало експертів вже асоціюють її з «дебілізацією» – люди перестають читати книги, навіть на довгі статті вже не вистачає часу… чи терпіння. Але мені цікавий маркетинг. У нас – свої контрасти. Ось деякі спостереження.

Спільнота є, соціальні мережі є – дискусій немає. В Україні в рік проводиться десятки конференцій з маркетингу, практично вже створено кілька спільнот – люди знають одне одного, зустрічаються. У той же час, біля 5 професійних груп на LinkedIn (найбільша, як Форум маркетингових директорів, сягає вже 1000 членів) демонструють майже нульовий рівень активності. Дискусій практично немає – зрідка повідомлення про події. Отже, професіоналам, які вважають себе такими, та які знають один одного (кажуть, це важливо для слов’ян) немає про що дискутувати???

Маркетинг 3.0 чи все ж 1.0? Більш просунуті В2С-ки вважають себе такими, що пройшли рубіж 2.0 – орієнтацію на споживача подолано. Більше того, мої колеги вже другий рік просувають останню працю Філіпа Котлера «Маркетинг 3.0». Однак ось що пише інший колега про стан справ в одному з флагманів FMCG галузі, яка ніяк не жаліється на брак маркетингу чи бюджетів: «Фактично, виробництво «видає» те, що в нього виходить краще та простіше, а маркетологів і продавців змушують просто «проштовхувати» створене виробництвом». Тобто, маємо такий собі “новітній 1.0”. І при тому стилі маркетингу, який маємо в FMCG, анітрохи не сумніваюсь, що його скоро запакують в красиву обгортку, на якій буде фігурувати напис “ми вже в 3.0”.

Провідні ІТ-компанії vs Ручне управління в більшості бізнесів. Я щиро радію успіхам української ІТ-індустрії. Нещодавно в одній презентації побачив, що з 10-ти найкращих аутсорсингових компаній Східної Європи – 8 українських. У той же час, мені дивно, що при такому рівні ІТ більшість компаній, з якими доводиться зіштовхуватись, мають стародавнє ручне управління, яким користувались і наші діди.

Широке застосування CRM vs Жодного українського кейсу в плані лояльності чи вдалої сегментації. Принаймні я не знайшов – скільки не питав. Хоча системи CRM за останні 10 років вже мають чималий парк впровадження – і не тільки в банківській сфері, – багато є дистрибуторів, промислових користувачів тощо. Поставники посилаються на недолугість або закритість клієнтів. Останні кажуть про пріоритет інших задач. То чи є CRM дійсно системою relationship management?

Реально просунутий маркетинг західних компаній vs Жалюгідний, на грані відсутності, місцевий. Нещодавно сперечався з колегою – та заявила, що в будівництві, наприклад, слово “маркетинг” є мало не лайливим. І брала мене на кпини з моїми публікаціями – чи я не з неба впав, чи не знаю в якій країні знаходжусь? Причина нерозуміння проста – я довгий час працював у західній компанії, в той час як вона працює переважно з місцевими. Дійсно, різниця в рівні фахівців та в стандартах – разюча.

Очевидно список цей неповний. Можемо говорити ще про бренди vs лояльність, кількість маркетологів vs їх якості, зростаючу кількість ринкових досліджень vs якість ринкових стратегій, контрасти В2С vs B2B і т.д.

Я не раз себе запитував – «чому?» Чому ці контрасти доходять до парадоксів чи навіть абсурду? Адже, як можна пояснити, чому апріорі активна людина йде в соціальну групу, але не приймає участі в жодній дискусії. Чи навіщо купувати дорогу CRM, щоб користуватись нею на рівні xls-можливостей? Чи навіщо проводити дослідження, якщо далі його результати виявляють мізерний вплив на формування стратегій? І так більшість речей…

Моя відповідь проста – це ринок, що розвивається. На жаль, ми все ще розвиваємось, все ще «дозріваємо» – і в суспільстві, і в маркетингу, і в його окремих сферах. З одного боку, це ніби й цікаво – он яка перспектива попереду. З іншого… час летить… а рух який?

А ви як думаєте?

Вперше опубліковано у проекті B2B Insight

Майстер-клас Хеміша Тейлора - Інновації в сервісі
  • Грицишин Юрій

    А як я думаю? Точно описана ситуація абсурду нашої роботи і розвитку. Чи занепаду? Можливо стагнації. Ось вам і розвиваючийся ринок. Ловлю себе на думці, що пишу у післяробочий час, хоч і типово не збирався.