Коли в життя керівника входить магія

Коли в життя керівника входить магіяКерівник, наділений божественною іскрою, здатний заразити своїм натхненням всіх співробітників. На доказ цих слів доктор Алекс Паттакос (Alex Pattakos) у своїй книзі «Бранці власних думок» наводить воістину дивовижну і надихаючу історію Аарона Фейєрстайна, президента і генерального директора компанії Malden Mills.

У 1995-му році пожежа на фабриці компанії Malden Mills у Массачусетсі відразу залишила без роботи 3000 чоловік. Але ненадовго. Фейєрстайн, дивлячись на бурхливе полум’я, відразу на місці вирішив, що це не кінець Malden Mills. Першою справою він оголосив, що за всіма працівниками на три місяці зберігається зарплата і всі пільги в повному обсязі. Їм ніде було працювати, але керівник серцем, розумом і душею знав, що викинути їх на вулицю було б безсовісно. Це нанесло б смертельний удар не тільки по людям й їхнім родинам, але й по всіх жителях двох міст – Лоуренса і Метвена, – у життя яких компанія була прямо або побічно залучена на всіх рівнях. Окрім того, постраждали б клієнти Malden Mills: продукцію компанії – високотехнологічні тканини для верхнього одягу – закуповували такі фірми, як L.L. Bean і Lands’ End.

MUST READ:  Якщо соціальні медіа здатні повалити уряд, що вони зроблять із компанією?

Збереження зарплат коштувало мільйони доларів, компанія стала банкрутом, але Фейєрстайн домігся свого. Він ризикував усім, що в нього було, – грішми, репутацією, бізнесом. Він вірив у своїх співробітників, і ті виправдали його довіру. Коли вдалося налагодити тимчасове виробництво в приміщенні старих складів, результати були вражаючими.

«До пожежі, – розповідав Фейєрстайн, – фабрика випускала 130 000 ярдів матерії в тиждень. – А через кілька тижнів після нього ця цифра досягла 230 000 ярдів. Люди стали дуже творчо мислити й були готові працювати по 25 годин на добу».

Керівник інстинктивно дорожив своїми працівниками і, хоча страшенно ризикував, негайно інвестував величезну суму в те, щоб їх зберегти. Згодом він направив всі сили на відновлення виробництва й домігся того, що здавалося неможливим: компанія, як фенікс, здійнялася з попелу. Співробітники – і «сині комірці», і «білі комірці» – віддано працювали на спільну справу. У 2003-му році компанія вийшла з банкрутства.