Аморальність грошей

Аморальність грошейЧи правда, що гроші штовхають на аморальні вчинки? Чи справді ринкові відносини псують людей? Мабуть, ці питання завжди будуть викликати неабиякі суперечки. Тим не менш, завжди цікаво ознайомитися з експериментами та дослідженнями у цій області, що спроможні поглянути на сутність грошей з різних боків.

Нещодавно професори Армін Фелк (Armin Falk), фахівець з економічної біхевіорістики з Bonn University, і Нора Сзеч (Nora Szech) з Bamberg University провели цікавий експеримент. Учасники експерименту були розбиті на дві групи. Кожному учаснику першої групи поставили запитання , за яку суму він би погодився вбити мишу. 60% студентів не погодилися вбити мишу навіть за 10 євро. У другій групі організували аукціон. Ціна за вбивство миші оговорювалася, і, в підсумку, 80% учасників погодилися вбити мишу за 5,10 євро. За словами Арміна Фелка, експеримент показує, як гроші руйнують моральні принципи.

У США було проведено ряд досліджень, які підтверджують теорію професорів. Студенти останнього року навчання початкового бізнес-курсу також були розділені на дві групи. В одній з груп студентів «наштовхнули» на думки про гроші, використовуючи пов’язані з цією темою фрази. Потім учасникам роздали бланки, в яких вони повинні були вписати відсутні літери в словах. Наприклад: MAR___, DE__, TRA__, які можна було доповнити як «marble, dear, track» (мармур, дорогий, стежка), або «market, deal, trade» (ринок, угода, торгівля). Як і очікувалося, більшість студентів, яких наштовхнули на думки про гроші, вписали слова, пов’язані з даною тематикою.

Потім серед студентів провели етичний тест. Наприклад, потрібно було зробити вибір: сказати правду і заробити два долари, або збрехати і заробити п’ять. Або, наприклад, стягнути папір з принтера за гроші. У всіх експериментах студенти, яких наштовхували на думки про гроші, були більше схильні до скоєння неетичних вчинків. Вони крали папір, брехали за гроші, наймали на роботу кандидата, готового продати інформацію про компанії-конкурентів.

За словами Крістен Сміт-Кроу (Kristin Smith-Crowe), професора University of Eccles School of Business і співавтора дослідження, студенти готові були вчинити подібні дії, оскільки думки про гроші активізували бізнес-мислення, спрямоване на аналіз витрат і вигод, а також особистий інтерес.

Але, насправді, не все так погано. Після падіння Залізної Завіси Алекс Окенфельс (Alex Ockenfels) з University of Cologne провів тести в групах студентів, які виросли на соціалістичному Сході і ринково орієнтованому Заході. У середині 1990-х він, за допомогою раніше проведеного нобелівським лауреатом Райнхардом Сельтеном (Reinhard Selten) експерименту, «протестував» цих молодих людей на предмет солідарності. Студенти, незнайомі один з одним, могли виграти певну суму грошей, але перед цим кожен із них повинен був вирішити, чи готовий він розділити можливий виграш з тим, хто програв. Ніхто з трьох учасників не знав відповідей двох інших, таким чином, можна було визначити схильність кожного зі студентів до акта солідарності. В результаті, студенти, виховані в соціалістичному середовищі виявилися менш схильні до солідарності, ніж студенти з капіталістичного середовища.

У чому ж причина? Справа в тому, що соціалістичне суспільство часто стикалося з дефіцитом товарів і послуг, тому людям часто доводилося боротися навіть за основні засоби до існування. Ринкова економіка ж, навпаки, грунтується на довірі до інших.

За матеріалами MBA Strategy.

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →