Притча: Яблуко в траві

У траві лежало яблуко. Хороше, лише з одного боку невелика цятка.

Учитель підняв яблуко і сказав:

– Є дві можливості. Можна його злегка обтерти і відразу з’їсти. А можна дістати ножик, вирізати всі сумнівні місця, а потім уже їсти. Але зате без огиди і побоювання. І з’їсти вдасться більше. Адже в першому випадку ми мимоволі залишаємо скільки-то хорошого навколо поганого. Щоправда, в першому випадку ми можемо почати їсти відразу, а в другому – лише після попередньої роботи. Це дві різні стратегії. У всіх справах. У всіх без винятку.

Він дістав ножик, очистив яблуко і почав його неквапливо їсти.

Тверде – те, на що можна спертися. Пусте – те, на що не можна спертися – провалишся. Потрібно відрізняти тверде від порожнього.

Комбінація твердого та порожнього дає пусте. А що вона ще може дати?! Багато справ людських кояться даремно, бо містять щось пусте.

Відділення твердого від порожнього подібне до дії ножа, що очищує яблуко.

MUST READ:  Притча: Риба й Океан

Запах яблук щоразу нагадує про це найвище з мистецтв – відділенні порожнього від твердого.

Автор притчі: Володимир Тарасов

Ілюстрація: Shutterstock