Бізнес в Інтернеті…

Давно минули ті часи, коли красиво розмальовані і стильно оформлені сайти-візитівки були показником успішності в Інтернеті. Сьогодні пересічний користувач мережі шукає чогось зовсім іншого: не монологу – а спілкування; не вказівок – а свободи; не потоку свідомості від одного редактора-автора-журналіста – а думок “на тему” від широкого кола учасників та зацікавлених осіб. Зрештою, право висловити свою власну думку, також буде сприйняте ним дуже позитивно…

Угоди придбання сервісу YouTube за $1,6 млрд. та спільноти MySpace за $580 млн. окреслили вектор мереженої активності. Сьогодні цінуються проекти, в основі яких лежать принципи соціальних мереж, повідомляє журнал „Секрет Фірми”.

Коли новосибірський студент Влад Шевцов написав бізнес-роман (точніше, частину роману), потенційний, на його думку, бестселлер, справа залишалася за малим – переконати в цьому видавців. Перш, ніж представити їм свою книгу, Влад вирішив організувати творові певну публічність.

„Що я шукав? – говорить Влад. – виходи на людей, які могли б дати відгуки, які „продаватимуть” мою книгу: Віктор Пелевин, Віктор Шендерович, Юлія Латиніна. Але передусім слід було відшукати тих, хто з ними спілкується”. Основним інструментом Влад вибрав мережі: e-xecutive.ru, “МойКруг”, а також спільноту paparazzi в „Живому журналі”. „На paparazzi мені порекомендували сайт Юлії Латиніної, – розповідає Влад, – там я відшукав координати веб-майстра, який і влаштував контакт з ньюсмейкером”. А через керівника професійного журнала з PR Влад здобув один рядочок від Віктора Пелевина.

Продовжуючи „розкрутку” свого роману, у сервісі „МойКруг” Влад створив базу „вірусоносіїв” – вручну шукав тих, хто вказував у своїх інтересах HR, PR, „журналістика”. Сьогодні в базі перебуває 430 авторитетних „носіїв вірусу”. „Фанат розповідає про книгу не трьом друзям, а п’ятдесяти, – ділиться Влад своїми спостереженнями. – А значить пошук таких людей вручну має сенс і вартий потраченого часу”.

MUST READ:  Блогерам слід навчитися "тримати язика за зубами"...

Витрати Влад вираховує так: „Чотири години в тиждень, плюс рахунки за Інтернет”. Результат: контракт з видавництвом „Геліос”, тираж, який планується – 50 тис. екземплярів, пропозиція екранізації та декілька пропозицій роботи.

Те, що зробив Влад Шевцов – приклад грамотної експлуатації соціальних мереж. Звісно, все це могла зробити будь-яка ініціативна людина. Проте, сучасне інтернет-середовище полегшує подібну діяльність і робить її набагато більш зручною. Нижче наведено кілька найбільш цікавих і потужних ресусів, які працюють подібними принципами.

Проект: LiveJournal.com
Дата створення: 1999 рік.
Кількість учасників: близько 10 млн. щоденників
Аналоги: глобальна мережа – blogger.com; російський сегмент – diary.ru, liveinternet.ru.
Що робить: дає змогу користувачам вести особисті щоденники – блоги, спілкуючись і обмінюючись своїми записами.
Вигода учасників: реалізація творчих і комунікативних амбіцій.
Джерела прибутку проекту: платні рахунки (глобальний LiveJournal – понад $1 млн. в рік, кирилична зона – близько $140 тис.), демонстрація реклами.

Бред Фітцпатрік вигадав LiveJournal у 1999-му році. По суті, основним винаходом дев’ятнадцятилітнього Бреда стала „стрічка друзів” – агрегатом записів із вибраних блогів, за якими прагне слідкувати користувач. І хоча вона була створена для власної зручності – спільнота оцінила інновацію. В січні 2005-го року його компанія Danga Interactive була поглинута іншим розробником щоденникових платформ – Six Apart, якій уже належали сервіси Typepad та Movabletype.

Проект: SharedSpaces
Дата створення: лютий 2006-го року
Кількість учасників: 2,5 тис.
Що робить: дає змогу відшукати партнерів для спільної купівлі нерухомості.
Вигода учасників: з його допомогою житло купили уже кілька сотень британців.
Джерела прибутку: продаж „повного членства” з більш широким сервісом, демонстрація реклами.

Як стверджують власники і натхненники проекту: якщо ви не можете купити самі, то чому б не зробити цього разом з кимось? SharedSpaces пропонує людям не витрачати гроші на оренду і не відкладати на потім важливий крок перетворення із орендатора у власника. Адже ціни на нерухомість продовжують зростати. Проект також дає змогу скидатися для купівлі житла за іпотекою, посилаючись на те, що іпотечні внески часто можна порівняти із орендною платою.

MUST READ:  Вартість витівки Google склала... $5 млрд.

SharedSpaces допомагає підібрати собі не лише об’єкт до душі, але й „незнайомця”. Для цієї мети існує розгорнутий профіль, а також комунікаційні інструменти, які вже стали звичною справою для подібних мереж.

Проект: 43things.com
Дата створення: жовтень 2004-го року.
Кількість учасників: близько 730 тис.
Аналоги: Friendster, Orkut
Що робить: дає змогу записати 43 особисті цілі, шукати однодумців та відстежувати досягнення онлайн.
Вигода учасників: підтримка у досягненні тих чи інших цілей.
Джерела прибутку: прибуток від таргетованої реклами.

Наприкінці жовтня 2004-го року крихітна компанія Robot Co-op із Сіетла запустила проект, в якому через два роки було зареєстровано уже понад 700 тис. людей, які відмітили 800 тис. справ, які вони хотіли б зробити. 43things – інтерактивний список бажань, який дає змогу зафіксувати 43 прагнення, відшукати людей, які хочуть того ж самого і публічно відстежувати процес втілення бажань у життя. Так, на момент написання цієї статті навчитися берегти гроші хотіло 6136 учасників, пробігти марафон – 4329, а переїхати в Канаду – 261.

Подібних проектів існує безліч. Описати їх всі – просто неможливо. Більше того – кількість соціальних мереж та комунікативних інструментів продовжує невпинно зростати. Але вже тих, про які було згадано, цілком достатньо, щоб визначити їх спільні риси: комунікаційна основа, створення спільноти та залучення до неї якомога більшої кількості учасників, створення контенту учасниками проекту і т. п. Тож розмірковуючи про бізнес в Інтернеті, ні в якому разі не можна забувати про всі ці тенденції. Їх слід навпаки – використовувати на свою користь.


Опубліковано Категорії Інтернет