Простота – сестра… успішності

Тенденція до спрощення не завжди є ознакою банальності та обниженої попсовості. Розгляньмо хоча б приклад із вітчизняними (читай – радянськими) та іноземними професорами. Перші, читаючи лекцію чи проводячи семінар, обов’язково використають у своїй промові максимально можливу кількість складних термінів та концепцій. Вони зуміють подати навіть найпростішу ідею так, що її не зрозуміють навіть найталановитіші студенти. І навпаки – іноземні науковці завжди намагаються пояснити складні ідеї простими словами, прикладами, образами. Так, щоб кожна людина в аудиторії зуміла зрозуміти, про що йдеться.

З управлінням відбувається щось подібне. Намагаючись відповісти на запитання, яка організаційна структура є найкращою, ми зрештою приходимо до висновку, що ідеальної організаційної структури не існує. Так само, як не існує і найгіршої організаційної структури. Все залежить від компанії, до якої застосовувати цю структуру.

Ідеальним рішенням для сучасних компаній є вибір максимально простої організаційної структури і відмова від її подальшого ускладнення. Сучасні компанії, намагаючись пристосуватися до ринкових змін, часто вдаються до реорганізації. Проте, ринок завжди змінюється набагато швидше, ніж реорганізується найбільш спритна компанія. Вибір простої організаційної структури дає змогу навчити людей бути гнучкими і самостійно пристосовуватися до ринкових змін. Простота організаційної структури сприятиме цьому процесові, оскільки перед працівниками не стоятиме ніяких формальних перешкод.

MUST READ:  Цінність клієнтів

Келлі Одел (Kelly Odell) розповідає про організаційну структуру у своєму блозі Kelly`s Think Tank. Він стверджує, що пройшов через безліч великих та малих організаційних змін. Він сам був ініціатором деяких з них. Йому вдалося переконатися, що організаційні зміни зазвичай лише „пожирають” час та гроші. І в більшості випадків цінність реорганізації є дуже сумнівною.