Amazon зсередини: жахи роботи зі слів співробітників

Компанію Amazon часто наводять за приклад неймовірно ефективного, динамічно зростаючого інноваційного бізнесу. І вона дійсно змінює світ, диктує моду в IT і задає темп галузі. Але якою ціною? Журналісти видання The New York Times поспілкувалися з колишніми і теперішніми співробітниками компанії, які описали її зсередини. Amazon очима людей найбільше схожий на гігантський каток, який перемелює людські ресурси. Для когось це добре, а комусь — смерть.

Стукацтво і саботаж

В Amazon співробітників заохочують до того, щоб на зустрічах і зборах критикувати ідеї один одного, іноді розбиваючи їх на друзки, працювати від зорі до зорі (листи приходять пізно вночі, а за ними слідують питання, чому адресат досі не відповів) і обов’язково відповідати “нереально високим” стандартам компанії, — розповідають співробітники.

А ще в компанії інструктують співробітників, як ділитися анонімним фідбеком про чужу роботу. У підсумку колеги в буквальному сенсі “стукають” один на одного. Такий механізм часто використовують для саботажу, кажуть інтерни компанії, але керівництво це лише заохочує.

Зроби або помри

Всім співробітникам за роботу нараховують бали. За кількістю набраних балів їх імена розміщують у таблиці-рейтингу — від найуспішніших вгорі до невдах унизу. Керівники зобов’язані регулярно звільняти тих, хто опинився в хвості списку. “Жнива” здійснюється щороку, так що ти або перманентно високоефективний, або будеш звільнений.

Нікого взагалі не хвилює особисті проблеми персоналу: психологічна криза, важке розлучення, вагітність або навіть рак — все це ваші особисті проблеми. Компанія зі свого боку ніякої підтримки або навіть розуміння не надає. “Майже кожну людину, з якою мені доводилося працювати, я хоча б один раз бачив за своїм столом у сльозах”, — розповів колишній співробітник Amazon Бо Олсон (Bo Olson). Сам Бо протримався в компанії всього два роки.

Сім’я роботі — не перешкода

Багато співробітників скаржилися на те, що їхні боси або колеги змушували їх працювати на шкоду родині. На відміну від інших IT-компаній у США, в Amazon не існує такої речі, як оплачувана декретна відпустка для батьків.

У підсумку, 40-річні співробітники постійно переживають, що їх замінять більш продуктивними 30-річними, а 30-річні, у свою чергу, не можуть спокійно спати через острах, що їх викинуть заради 20-річних, котрі без сім’ї і відносин готові повністю присвятити себе роботі.

Нелюдські обсяги інформації

Феноменальна пам’ять — не бонус, а необхідність для співробітника Amazon. Кожен несе відповідальність за величезний масив метрик, що перевіряють раз на тиждень або місяць на зборах під назвою “бізнес-рев’ю”.

За день-два перед зборами співробітникам розсилають роздруківки цих даних на 50-60 сторінок, а на самих зборах будь-кого можуть викликати, як до дошки в школі, і запитати, що означає та чи інша цифра, яких у звіті — незліченні тисячі. При цьому відповіді на кшталт “я не впевнений” або “дозвольте повернутися до цього трохи пізніше” не приймаються.

Страх і ненависть в Amazon

Із компенсаціями в компанії теж все складно. Нові співробітники підписують договір, згідно з яким вони зобов’язані повернути роботодавцю частину своїх бонусів, якщо звільнятимуться раніше, ніж за рік. Співробітники, які переїхали заради роботи в Amazon, повинні будуть повернути компанії значну частку свого релокаційного пакету, якщо пропрацюють менше двох років.

“Організація примушує своїх співробітників працювати більше за менші гроші, і при цьому витримувати конкурентну гонку, інакше доведеться зійти на гільйотину”, — розповів бізнес-консультант Клей Паркер Джонс (Clay Parker Jones).

Співробітники дійсно постійно живуть у страху. “Регулярні інновації означають регулярні поломки. Але ти повинен негайно все виправити, а потім пояснити, як таке могло трапитися. І бережи тебе господь, якщо ти отримаєш повідомлення від Джеффа Безоса. Це ніби ти прокидаєшся серед ночі від того, що поруч із тобою в ліжку лежить твій СЕО і дихає тобі в шию”, — розповідає 42-річний інженер, який працював над першою версією Kindle.

Прийти, згоріти, воскреснути

Новачкам в Amazon відразу наказують забути про “згубні звички”, яких вони набули на минулих роботах. Перед ними ставлять стіну, і все, що вони можуть робити — намагатися видертися на неї. Ціль — стати кращими “амазонцями” наскільки це можливо. А до успіху їх повинен привести звід із 14-ти корпоративних правил “швидше, сильніше, вище”, нанесений на їхні ламіновані ID.

Деякі з опитаних журналістами співробітників заявили, що завищені стандарти Amazon у результаті допомогли їм добитися успіху — їм доводилося постійно виходити за межі своїх можливостей і підкорювати нові вершини. Після роботи в Amazon співпраця з новими роботодавцями йшла у них як по маслу, і вони швидко досягали кар’єрних висот.

Були й такі, котрі в якийсь момент усвідомили свою одержимість роботою в Amazon. Вони називають самі себе “амаботами” і відзначають, що прагнення досягти успіху для них — як наркотик. “Я одного разу не спала чотири дні. Мої справи були для мене як діти, і я готова була піти на все, аби тільки вони були успішними”, — зізналася Дайна Ваккарі (Dina Vaccari), яка навіть платила з власної кишені фрілансеру з Індії, щоб він допоміг їй виконати надзавдання.

Незважаючи на сильну плинність кадрів і те, як безсердечно компанія обходиться зі співробітниками, що “згорають на роботі”, місцевих “зірок” в Amazon готові озолотити, аби-но утримати. Більш того, за словами рекрутерів компанії, вихідці з Amazon дуже цінуються на ринку. Їх із задоволенням відловлюють у нові офіси Facebook, LinkedIn і їм подібні. Але є роботодавці, які побоюються амаботів і позаочі називають їх “амдірами” (в оригіналі — amholes) — під цим словом маються на увазі забіякуваті, одержимі роботою люди.

За матеріалами HR-Portal

Ілюстрація: Hadrian / Shutterstock.com