Гріхи співробітників…

Гріхи співробітників...Останнім часом на все більшій кількості вітчизняних та іноземних сайтів та у бізнес-блогах стає популярною тенденція „обсмоктувати” кісточки роботодавцям та керівникам компаній. Особливо розповсюдженими бувають розмисли про „гріхи” роботодавця, їхні негативні риси і т. п. і т. д. Такі статті часто пропонують „псевдоаналіз” характеру осіб, які володіють владою всередині компанії. Проте, вони зазвичай упускають з поля зору основну причину негативної поведінки чи характеру роботодавця/керівника: поведінку підлеглих. Цей недолік було виправлено завдяки зусиллям дописувачів сайту CNNMoney.com

Суть же полягає в тому, що зазвичай самі працівники – не подарунок для роботодавця. Вони ліниві, некомпетентні, боягузливі та нелояльні. Нижче наведено список із шести речей, які дратують кожного нормального роботодавця:

1. Працівники не слухають. Ви, як бос, говорите підлеглому виконати певне завдання. Він ствердно киває. Потім кудись іде, за кілька годин повертається із пакетом картоплі і звалює її на ваш стіл. „Що це таке? – запитуєте ви. – Я ж просив принести звіт за друге півріччя”. Він дивиться на вас із подивом: „А я думав, що ви просили пакет картоплі”. Ви виставляєте його за двері і замислюєтесь над сенсом життя.

2. Працівники запізнюються. Сьома година ранку. За півгодини вам слід здати квартальний звіт, тому ви зі вчора попросили своїх підлеглих прийти о 6:45. І всі прийшли… окрім Ната, людини, яка відповідає за форматування та роздрукування документів. О 7:15 звіт уже повинен лежати на столі генерального директора. О 7:12 ви бігаєте по майданчику для куріння і нервово курите. О 7:21 вам телефонує генеральний і запитує, де його звіт. О 7:22 нарешті з’являється Нат. У вас є кілька варіантів розвитку подій: а) накричати на Ната і пригрозити звільненням; б) дати йому можливість нарешті відформатувати і роздрукувати звіт. Ви робите (б), а потім (а). У результаті співробітники Ната вважають вас негідником.

3. Працівники рано йдуть з роботи. За п’ятнадцять шоста. Великий Бос викликає вас нагору, щоб дати звіт про здійснену роботу. Проте ви спершу збігаєте вниз до Лейтмора, на чиєму комп’ютері зберігається левова частка даних. Двері у його кабінет зачинені. „Де подівся Лейтмор!?” – вигукуєте ви і у вашому голосі чуються нотки розпачу. „У нього гра у сквош”, – пояснює його помічник, який вочевидь забув, хто тут на кого працює. В результаті по голові від Великого Боса отримуєте саме ви.

4. Працівники сперечаються і сваряться між собою. Невже вони дійсно вважають, що ви цікавитесь, як Дворкін назвав Роланда? Чи навпаки? Насправді значення має лише ефективність і процвітання компанії.

5. Працівники вимагають любові до себе. Що за дитяча поведінка? Ви давно вже не відчуваєте ніяких емоцій щодо співробітників. Саме тому вас і підвищили до топ-менеджера.

6. Вони звільняються. Ви витрачаєте роки, вирощуючи талановитий персонал. Ви вкладаєте у них душу, турбуєтесь про них, витрачаєте шалені гроші на їхній розвиток. Але рано чи пізно вони все-рівно приходять до вашого офісу, повідомляючи про те, що планують звільнитися. І не має значення, куди вони підуть.

І після всіх цих речей співробітники ще й сміють дивуватися, чому роботодавці не завжди позитивно ставляться до своїх підлеглих. Та за таку поведінку їх мало розстріляти! Чи не так?

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • Анонімний

    З огляду на це, мабуть треба виокремити таку компетенцію як "зрілість працівника". Як свідчить досвід, фізіологічний вік та кількість років роботи не впливають напряму на таку характеристику.
    Але коли вже до вас втрапив зрілий робітник – тримайте його, бо він не накоїть тих дурниць, що змальовані у тексті.