Притча: Навіщо тягати каміння

У верхів’ях великої річки жив старий Учитель. Багато хто приходив до нього з питаннями про життя — і його відповіді завжди були сповнені мудрості.

Ясним сонячним ранком у сад Вчителя увійшов один із його учнів і запитав:

— Учитель, поясни мені: в чому відмінність між розумною людиною і дурнем?

Учитель не сидів просто так — він смакував ранковий чай з невеликої піали і розмірковував про суть чесноти. Однак він все ж таки відклав ці важливі справи, аби відповісти на питання учня.

Разом вони вийшли з саду й Учитель повів учня до найближчої гори. Мовчачи подорожні обійшли її — і побачили розсип каменів під одним зі схилів. Вочевидь, недавно тут стався обвал.

— Ось що допоможе тобі дізнатися відповідь, — сказав учитель, — перенеси все це каміння назад на вершину гори.

Сказавши це, він сів під дерево, дістав із сумки старовинний трактат і занурився в читання.

MUST READ:  Притча: Бізнесмен і рибалка

Камені були дуже важкими, а схили гори — надто крутими. Однак учень дуже хотів зрозуміти, у чому відмінність розумної людини від дурня — і тому дуже старався. Де можна було котити — котив. Де можна — звалював на спину і ніс. До заходу сонця він закінчив роботу.

— Учитель, я переніс всі камені на вершину, — гордо сказав він.

— Так, переніс, — відповів Учитель.

— Чи можу я тепер дізнатися відповідь на своє питання?

— Ні, ти ще не готовий.

— Як же так, — вигукнув розчарований учень, — але навіщо ж я тоді тягав все це каміння?

— Ось, — тут Учитель із серйозним виглядом підняв вказівний палець, — розумна людина задає це питання ще до того, як починає тягати каміння.

Ілюстрація: Mike Pellinni / Shutterstock.com