Бритви Оккама, Генлона і Гітченса

Під терміном «бритва» у філософії розуміється інструмент, що допомагає відкидати («збривати») малоймовірні та неправдоподібні пояснення. Вашій увазі пропонується розповідь про три такі бритви, котрі можна з користю застосовувати в своєму житті.

Бритва Оккама

Бритва Оккама, лезо Оккама, принцип ощадливості або закон економії — це методологічний принцип, який говорить, що для пояснення чогось не слід залучати нові сутності, якщо в цьому немає необхідності.

Вільям Оккам (William of Ockham), англійський філософ-номіналіст, писав: «Що може бути зроблено на основі меншого числа [припущень], не слід робити, виходячи з більшого». А також: «Різноманіття не слід припускати без необхідності».

Простіше кажучи, якщо до висновку можна прийти шляхом двох логічних ланцюжків — наприклад, із двох суджень і із трьох, — то перший ланцюжок краще, тому що він задіює меншу кількість суджень. Просте пояснення краще складного, якщо вони однаково точні.

Це не правило, а презумпція — не завжди потрібно використовувати цей принцип, але в більшості випадків бритва Оккама дійсно приводить до найкращого рішення.

MUST READ:  Як уникнути «стокгольмського синдрому» при здійсненні покупки

Практичне застосування:

  • Коли ви що-небудь пояснюєте, використовуйте найбільш короткі, логічні і причинно-наслідкові ланцюжки, якщо при цьому не втрачатиметься загальний зміст.
  • Якщо ви бачите декілька однаково ефективних варіантів вирішення проблеми, вибирайте найпростіший із них.
  • При доказі справедливості будь-якого судження, вибирайте найбільш короткий ланцюжок аргументів.

Бритва Генлона

«Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю». — Цю цитату вперше використав Роберт Генлон (Robert Hanlon) як епіграф до збірки різних жартів 1980 року, пов’язаних із законом Мерфі.

Згідно бритві Генлона при неприємних подіях людські помилки в якості причини повинні передбачатися перш, ніж чиєсь навмисне злодіяння. Тобто не слід приписувати злого наміру тому, що цілком могло статися внаслідок невігластва або неуважності.

До використання цієї бритви люди вдаються нечасто, але насправді дурість і неуважність набагато частіше є причинами лих, ніж свідоме злодіяння кого-небудь.

Також важливо пам’ятати, що, як і бритва Оккама, це тільки презумпція. Деякі події дійсно відбуваються через зловмисні дії, але все ж таки не варто розглядати таку причину у першу чергу.

MUST READ:  Помилки мислення, що спотворюють нашу реальність

Практичне застосування:

  • Якщо у вас щось трапилося, спочатку подумайте, яка саме помилка могла бути допущена, а вже потім думайте про те, хто і як міг нашкодити вам.

Бритва Гітченса

Згідно бритві Гітченса, доводити істинність твердження має той, хто вважає, що воно істинне. Якщо людина не може запропонувати переконливі докази, то подальший спір не має ніякого сенсу.

Найкраще цей принцип звучить у тій афористичній формі, в якій її сформулював журналіст і письменник Крістофер Гітченс (Christopher Hitchens): «Що можна стверджувати без доказів, те можна і спростувати без доказів».

Відповідно до бритви Гітченса, аргументи на кшталт «це істина, тому що ти не можеш довести, що це брехня» не є дійсними.

Практичне застосування:

  • Апелюйте до бритви Гітченса, коли замість доведення істинності свого судження опонент буде просити вас його спростувати.
  • При формулюванні власних суджень задовольняйтеся тільки наявністю доказів, а не відсутністю спростувань.

За матеріалами 4brain

Ілюстрація: Depositphotos.com