Притча: Старий індіанець у банку

Якось старий індіанець прийшов у банк і попросив позику на 500 доларів. Банківський працівник почав оформляти папери.

— Що ти збираєшся робити із цими грішми? — запитав він індіанця.

— Я поїду в місто продавати прикраси, які я зробив.

— Що в тебе є для забезпечення застави?

— Я не знаю, що таке “застава”, — сказав індіанець.

— Ну, застава — це щось таке, що має цінність і може покрити вартість позики. У тебе є автомобіль?

— Є, вантажівка 1949-го року…

— Ні, це не годиться, — сказав банківський працівник, — можливо у тебе є худоба?

— Так, у мене є кінь…

— Скільки йому років?

— Не знаю, у нього вже немає зубів, щоб це визначити…

Зрештою індіанцеві все ж оформлюють позику і видають 500 доларів.

За кілька тижнів індіанець знову приходить у банк, дістає пачку грошей і повертає позику.

— Що ти збираєшся робити з рештою грошей? — запитав його той самий працівник.

— Покладу у вігвам, — відповів індіанець.

— Ти можеш зробити депозит у нашому банку.

— Я не знаю, що таке “депозит”, — сказав індіанець.

— Ну, ти віддаєш свої гроші банку, банк піклується про них, а коли тобі будуть потрібні гроші, ти їх можеш забрати…

Старий індіанець подумав і запитав:

— А що в банку є у заставу?

Ілюстрація: Depositphotos.com