Скільки треба тренерів на душу населення?

Скільки треба тренерів на душу насення?У свіжому номері журналу “Компаньон” в рубриці “Найкаща порада мого життя” – передрук з американського журналу Fortune – дещо несподіваною порадою ділиться Ерік Шмідт – СЕО, напевне, найдинамічнішої компанії світу – Google. Вже інтригує – яка ж саме порада допомогла панові Шмідту стати чи не найвпливовішим топ-менеджером світу?

Виявляєтья, найкраща порада його життя – найняти бізнес-тренера. Ось його аргументи – цитую за журналом “Компаньон”.

“Тренер … покликаний спостерігати за своїм підопічним та “вичавити” з нього максимум. В контексті бізнесу тренер – це та людина, яка дивиться на речі з іншої точки зору, описує іншими словами, обговорює з вами можливі підходи до вирішення проблем”.

Мене зачепила ця тема з особистих причин. Річ у тім, що останні півроку я один-два рази на місяць веду тренінги. Так, окрім того, що я керую видавництвом і є власником тренінгової компанії, я ще й працюю як тренер. Ділюся знаннями з 2-х тем: особиста ефективність і управління відділом прямих продажів.
Так ось, в кінці кожного тренінгу я роздаю анкети для зворотнього зв’язку, щоб оцінити інтерес до того чи іншого блоку, теми і т.ін. І знаєте що? Приблизно половина відвідувачів є новачками в освіті. Тобто вони відвідують тренінг вперше в житті. На початку тренінгу вони зазвичай скептики. Вони усім своїм виглядом запитують – ну що ти нового можеш розповісти мені? До кінця події їхнє ставлення змінюється на протилежне. Вони активно цікавляться поглибленням і розвитком тих знань і навичок, які вони отримали: Що можна ще почитати? Що можна ще відвідати? Що я думаю про бізнес-школи і т.ін.

Я не втомлююсь дивуватися – скільки дорослих людей, які працюють у бізнесі, не мають не лише профільної освіти (наприклад MBA), але й узагалі жодної години освіти!

Але навіть не це найдивніше. Найдивніше, скільки людей, котрим ми пропонуємо ті чи інші навчальні програми, відмовляються. “Ні, дякуємо, це нас не цікавить”. Чому? “В нашій компанії не заведено відвідувати тренінги (конференції, форуми…)” “У нас працюють дуже кваліфіковані співробітники”. “Наш директор не довіряє тренінгам”. “У нас проводяться внутрішні навчальні програми” (а хто навчає вчителів? – самі вчаться). Варіантів обгрунтування, чому ми не вчимося, десятки.

Мені цікаво, чи існує статистика споживання послуг бізнес-освіти на душу населення? Ми ж знаємо споживання на душу населення пива, вина, шоколаду, а ось про навчання, здається, невідомо. Якщо така статистика існує, то де в ній місце нашої держави? І хто попереду?

Колись, за радянських часів, ми були упевнені, що ми – радянські люди – найосвідченіша нація на Землі. І така, що читає найбільше. Щоб визначити наш рівень читання досить піти до найближчої книжкової крамниці й оцінити її рівень. І порівняти, з середньою книгарнею, скажімо у Москві. Я не кажу про Лондон, Париж чи Нью-Йорк. Досить Москви.

А ось стосовно освіти цікаво. Може хтось зустрічав такі дані?

НЕ ПРОПУСТІТЬ:
Приєднуйтесь до професіоналів e-learning! На I Всеукраїнській конференції дистанційного навчання Ви дізнаєтеся про останні тренди та розробки в галузі навчання, зможете впровадити e-learning у компанії.
Детальніше →
  • ГіперМудрець (Смерек В.Я.)

    Горілку та Дівку подавай нашому директорові та працівникові, а не тренінги ! У нас навіть немає культури споживання алкогольних напоїв, а не те що тренінгових та консалтингових продуктів. Які там освіти, який там консалтинг, які там тренінги. Але в цьому винна не тільки тупість наших власників/директорів, але й самі тренери та консультанти. Які проморгали кризу, а правильніше буде сказати "ОПЛОШАЛИСЬ" (по російськи). Крім того не мало зусиль приклали інші країни та конспіративні організації (ті, що бьють по чакрах і аурі). Адже Україну хочуть бачити як постачальницю дешевих робочих рук і ринком для збуту продукції розвинутих країн, а не могутнім світовим конкурентом.

  • Олесь

    Треба таки глянути на це і з іншого боку. Якість тренерів, особливо тих, хто виходить в аудиторію з пострадянського вузу не сприяє бажанню ще раз до них звернутись. Якість не тільки аудиторії, але якість викладання/тренування є причиною цих тенденцій…

  • ГіперМудрець

    У нас на цілу Україну знайдеться 10-15 суперовх тренерів, ще десь 20-30 хороших, а все інше, це або слабокомпетентні, некомпетентні чи навіть аферисти і відвертий кримінал

  • Лілія Загребельна

    Наявність диплому про освіту – це ще не показник кваліфікації. Якось була знайома з людиною, що мала незакінчену вищу освіту у галузі, яка жодним чином не дотикалася, до тієї, де він працює. Натомість, це ПРОФЕСІОНАЛ, рівному якого я не зустрічала.

  • Сергей Сидоренко

    Я сам бизнес-тренер. Так вот открытой информации – статистики о количестве тренингов на душу населения в нашей стране нет. Но могу сказать, что каждый менеджер среднего и высшего звена проходит от 2 до 5 тренингов в среднем. Делайте выводы, господа.

  • Евгений

    С другой стороны, да я на текущий момент человек который говорит "Я тренингам (тренерам) не доверяю".

    Об образовании.
    С этим я согласен "Колись, за радянських часів, ми були упевнені, що ми – радянські люди – найосвідченіша нація на Землі. І така, що читає найбільше.". Так и было, но сейчас качество образования очень низкое. К примеру я учился в Харьковском авиационном институте (ХАИ), это сильный технический ВУЗ. Но несколько лет назад из него сделали Национальный университет, добавив туда менеджмент, экономику, психологию. Честно говоря скучно было сидеть на лекциях у преподавателей по экономике, которые до экономики 15 лет читали конструкцию самолетов. Соотвественно качество такого образования. Т.е. выпускника ХАИ по технической специальности я буду считать потенциально сильным специалистов, а вот выпускника того же ХАИ но факультета психологии, никудышним психологом.

    О тренингах.
    Я тренингам не доверяю. Просто потому

  • А.Капуста

    ОК, а как быть с теми тренерами, которые пробовали создавать свой бизнес и у них получилось? Таких вы не встречали, поэтому считаете что их нет в природе?

  • Евгений

    to А.Капуста

    "большинство" – это совсем не значит "их нет в природе".